Новий саркофаг на ЧАЕС

За обсягами будівництва "Новий безпечний конфайнмент" можна порівняти зі звичайною спортивною ареною. Але за рівнем інженерних викликів рівних цьому об´єкту немає. Над проектом працювали провідні експерти світу з десятків галузей.

Висота арки після завершення будівництва сягне 108 метрів. Це вдвічі більше, ніж на фото. Конфайнмент можна було би зробити значно меншим і дешевшим. Але експерти перестрахувалися: якщо всередині впадуть фрагменти старого "Укриття", вони не мають пошкодити новий саркофаг.

Восени цього року буде добудовано першу секцію конфайнменту. Рейками, на яких стоїть конструкція, її посунуть ближче до зруйнованого реактора. Восени 2015 року другу секцію приєднають до першої та перемістять у проектну позицію над старим "Укриттям".

Під верхівкою арки вже змонтовані підкранові балки. На них у майбутньому буде встановлено систему кранів, за допомогою яких розберуть конструкції старого "Укриття". А у далекій перспективі зі зруйнованого реактора за допомогою цих кранів вилучатимуть рештки ядерного палива і високоактивні уламки.

Арка розрахована на сто років. Але навіть найкращі антикорозійні покриття не діють довше 15 років. Аби не мати проблем з корозією металевих конструкцій, необхідно буде підтримувати у середовищі між арками вологість нижче 40 відсотків. Повітря між двома шарами обшивки конфайнменту перебуватиме під тиском, аби радіоактивний пил не потрапляв назовні.

Стара вентиляційна труба (ліворуч) перебуває в аварійному стані. Крім того, після добудови конфайнменту вона заважала би насуванню арки у проектне положення. Тому стару трубу наприкінці цього року демонтують. Поряд вже встановлена нижча.

У будівельних роботах, включно з суміжним виробництвом, задіяні майже дві тисячі людей. Тут працюють експерти і будівельні бригади з кількох десятків країн світу.

У непримітному будівельному вагончику працюють фахівці з Нідерландів. На них покладено найвідповідальнішу роботу - підняття арки. Загалом кожну секцію відповідно до готовності зводять у чотири етапи. Конструкції масою у тисячі тонн піднімають за допомогою 40 тросових гідравлічних домкратів. Вони розміщені на десяти підйомних 45-метрових баштах.

Надміцну обшивку з нержавіючої сталі для арки виробляють за технологією і на обладнанні німецької фірми Kalzip. Фахівці з Німеччини зазвичай розробляють покрівлі для масштабних нестандартних споруд, насамперед спортивних арен. Проект для ЧАЕС інженери з Кобленца називають найцікавішим у своєму послужному списку.

Безпосередньо біля зруйнованого четвертого енергоблоку здійснюються виключно монтажні роботи. Виробництво сталевих конструкцій, алюмінієвої обшивки і бетону винесли за межі зони підвищеного радіаційного забруднення.

Для безпечної роботи поблизу зруйнованого реактора ЧАЕС довелося видалити 55 тисяч кубічних метрів забруднених ґрунтів і відходів. Але від викидів радіації не застрахований ніхто. Тому кожен має респіратор.

Особливу небезпеку влітку становить пил. У ньому можуть міститися радіоактивні частинки. Аби зменшити ризики, монтажний майданчик у суху погоду регулярно поливають.

На виході з території ЧАЕС всі робітники мусять пройти радіаційний контроль. Максимальна доза опромінення для будівельників, які працюють у найбільш забрудненій зоні біля об´єкту "Укриття" становить 100 мікрозіверт на день (або 14 тисяч на рік). Для порівняння: припустиме опромінення для населення, що живе поблизу АЕС - 40 мікрозіверт на рік.