Як у Німеччині захистили Конституційний суд від ультраправих

Невже Німеччина опинилася в політичному застої після висловлення парламентом - Бундестагом - недовіри уряду канцлера Олафа Шольца? Виявилося, що не зовсім. У німецькому парламенті вдалося зібрати конституційну більшість - тобто дві третини голосів - для внесення змін до Основного закону. Йдеться про зміцнення незалежності Федерального конституційного суду. За відповідний законопроєкт проголосували депутати від партій старого коаліційного уряду - соціал-демократи, Зелені й ліберали, - а також опозиційні Християнсько-демократичний та Християнсько-соціальний союз і група депутатів Лівої партії. 

Тож тепер незалежність Федерального конституційного суду - найвищої судової інстанції Німеччини - буде посилена. Для цього до Основного закону будуть внесені відповідні поправки. Як пояснила в Бундестазі міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер (Nancy Faeser), схвалений законопроєкт націлений проти "запеклих ворогів демократії". Вона не уточнила, про кого саме йдеться, але, вочевидь, мала на увазі насамперед ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Наразі ця політсила набирає в опитуваннях близько 18 відсотків голосів і перебуває під наглядом Федерального відомства з охорони конституції як підозрювана в правому екстремізмі партія.

Є ще один фактор, що занепокоїв німецьких політиків та змусив їх діяти, а саме систематичне позбавлення конституційних судів повноважень у деяких країнах, як-от у Польщі чи Угорщині. Як зауважила Фезер, коли автократи приходять до влади, вони, як правило, одразу ж починають підривати основи правової держави. А міністр юстиції Німеччини Фолькер Віссінґ (Volker Wissing) з огляду на становище, в якому перебувають конституційні суди, сказав: "Вони швидко стають об'єктом нападок політиків, коли критичні судді ухвалюють непопулярні рішення".

Федеральний конституційний суд Німеччини як наріжний камінь демократії

Федеральний конституційний суд був заснований у 1951 році. Найвища судова інстанція Німеччини розташована в Карлсруе. Він є незалежним з усіх боків і неодноразово скасовував політичні рішення. Частково його структура та завдання викладені в Основному законі. Однак багато чого ще не було чітко врегульовано в конституції.

Тож з'явились побоювання, що крайні партії можуть спробувати чинити політичний вплив на суд у майбутньому. Маючи просту більшість у парламенті, вони могли б змінити закон про Федеральний конституційний суд і, можливо, скасувати або реорганізувати фундаментальні структури. Тепер такий варіант просто виключений.

Які зміни Основного закону передбачає реформа

У майбутньому в Основному законі має бути закріплений поділ суду на два сенати по вісім суддів у кожному. Також слід передбачити максимальний термін перебування на посаді судді та віковий ценз у 68 років. Закріплення цих положень в Основному законі унеможливить зміну структури суду простою більшістю голосів у Бундестазі, як було дотепер. У майбутньому це стане можливим лише за наявності більшості у дві третини голосів у Бундестазі та Бундесраті.

Процес обрання суддів також має зазнати реформ. Нинішні положення Основного закону передбачає, що половина суддів обирається Бундестагом, а половина - Бундесратом. Тут має бути внесена така зміна: якщо Бундестаг або Бундесрат не в змозі вчасно заповнити вакантну посаду судді, інший орган - тобто один із них - повинен мати змогу скористатися правом обрання.

Мета таких змін - запобігти тому, щоб партії, частково визнані екстремістськими, такі як АдН, не могли постійно блокувати рішення у випадку складної більшості в парламенті.

Негативні приклади Польщі та Угорщини

Тут варто згадати приклад сусідньої Польщі. Тамтешній націонал-консервативний уряд, сформований партією "Право і справедливість" (ПіС), який урядував з 2015 по 2023 рік, після приходу до влади завдяки своїй абсолютній більшості в Сеймі реорганізував судову систему. Першим кроком стало невизнання чинності трьох суддів Конституційного суду Польщі, призначених до приходу до влади уряду ПіС, і призначення на ці посади власних кандидатів.

Це викликало масові протести. А проте, у 2019 році уряд ПіС також створив нову палату Конституційного суду, так звану Дисциплінарну палату. Тодішній націонал-консервативний польський уряд також вніс зміни до закону, щоб мати можливість призначати та звільняти голову Конституційного суду. У 2019 році Суд Європейського Союзу постановив, що ця реформа суперечить європейському законодавству та підриває незалежність судової влади.

Схожа ситуація склалася і в Угорщині, де проведені партією "Фідес" у 2013 році реформи, були розкритиковані на міжнародному рівні за послаблення поділу влади між законодавчою та судовою гілками.

Асоціація адвокатів також закликає до більшого захисту судової влади

Ульріх Карпенштайн (Ulrich Karpenstein) віцепрезидент Німецької асоціації адвокатів і провідний німецький експерт з конституційного права, кілька тижнів тому привітав заплановані зміни до законодавства. "Важливо, що майбутні поправки до закону про Федеральний конституційний суд і, зокрема, кворуми для обрання суддів і рішень Федерального конституційного суду більше не можуть бути змінені простою більшістю голосів членів Бундестагу", - написав Карпенштайн у відповідь на запит DW.

Міністерка внутрішніх справ Фезер підкреслила під час виступу в Бундестазі ще одну особливість цих змін. Внесення змін до Основного закону та посилення суду відбувається саме в рік 75-річчя існування Основного закону, як у Німеччині називається конституція. Це має особливу "функцію зразка для наслідування" для багатьох країн світу, додала вона, адже правова держава є "бастіоном демократії".

Заплановані зміни до Основного закону тепер мають бути схвалені Бундесратом. Очікується, що це станеться найближчим часом.