Зовнішньополітичні виклики для Німеччини у 2025 році

Найбільшою зовнішньополітичною проблемою для Берліна у 2025 році, ймовірно, стане Дональд Трамп, вважають експерти. Обраний президент США, найімовірніше, скасує багато чого з того, що було важливим для німецького уряду за канцлерства Олафа Шольца (Olaf Scholz).

"Тепер ясно, що старе твердження, згідно з яким ми можемо покластися на США в питаннях безпеки, більше не діє", - сказав DW Торстен Беннер (Thorsten Benner), директор берлінського аналітичного центру Global Public Policy Institute. На його переконання, Німеччина має готуватися до світу, в якому доведеться платити набагато більше за власну безпеку в Європі, і "це за ситуації, коли в нас, на європейському континенті, триває війна".

Європа платить, США постачають зброю Україні

Зміни можуть бути особливо помітні в тому, що стосується допомоги Україні, яка третій рік відбиває російську агресію. Нещодавно Дональд Трамп укотре закликав до "швидкого припинення вогню" в Україні. Що це означає для Німеччини?

Глава зовнішньополітичного відомства ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock), виступаючи ще в середині листопада на Берлінському форумі із зовнішньої політики, окреслила кілька важливих моментів. "Німеччина стоїть на боці України незалежно від результатів виборів у США", - заявила вона, додавши, що не може бути жодних мирних переговорів через голови українців. Так політикиня відреагувала на натяки Трампа на те, що він може домовитися з президентом Росії Володимиром Путіним про призупинення війни.

Щоб запобігти цьому, необхідно запропонувати адміністрації Трампа своєрідну угоду, каже Торстен Беннер: "Ми, європейці, заплатимо за те, щоб ви, американці, постачали зброю Україні". Компенсувати те, що США постачають Києву, у військовому відношенні європейці не можуть, але можуть зробити це фінансово, пояснює експерт.

Він вважає, що Німеччина загалом має витрачати більше грошей на безпеку, але з огляду на напружену ситуацію з бюджетом, це неможливо без нових запозичень.

Читайте також: Трамп пообіцяв й надалі підтримувати Україну - FT

Близький Схід

Другою больовою точкою в зовнішній політиці Німеччини залишиться Близький Схід. Падіння в Сирії режиму Башара Асада, підтримуваного Росією та Іраном, викликає в Берліні не тільки радість, а й занепокоєння: чи не прийдуть до влади в Сирії ісламісти і чи не призведе це до нових потоків біженців до Європи? Однак те, що відбувається в Сирії, - лише одна з останніх важливих подій у регіоні.

Після терористичного нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року і заходів у відповідь Ізраїлю в Секторі Гази і проти руху "Хезболла" у Лівані уряд Німеччини спробував знайти баланс: з одного боку, він виступив на захист безпеки Ізраїлю. З іншого боку, міністерка закордонних справ Анналена Баербок здійснила чимало поїздок у регіон, виступаючи за вирішнення питань палестинців і за деескалацію конфлікту.

Спроба поєднати непоєднуване не була ідеальною, але було б важко зробити це інакше, зазначив у розмові DW Ганс-Якоб Шиндлер (Hans-Jakob Schindler), експерт з Близького Сходу з міжнародної організації Counter Extremism Project. Після докладення зусиль для пошуку вирішення близькосхідного конфлікту багато років тому Брюссель значною мірою самоусунувся. Після 7 жовтня 2023 року ЄС, зокрема й Німеччина, "майже не мали ваги в переговорах, коли справа доходила до ухвалення рішень", вказав Шиндлер. "Тоді це був дійсно американо-ізраїльський діалог, а європейці були лише спостерігачами, які коментували в кулуарах", - зазначив експерт.

За його словами, з приходом до влади Трампа питання полягає в тому, "як він зможе поєднати свою дуже проізраїльську позицію з ціллю припинення конфлікту". При цьому Шиндлер вважає, що "не буде жодної сильнішої німецької або європейської позиції, що зможе якось вплинути на цей конфлікт". У кращому разі, під час майбутнього відновлення Сектору Гази і південного Лівану, "можна, звичайно, спробувати взяти в ньому активну участь, знову посиливши роль Європи".

Позиція Китаю

Глава МЗС Анналена Бербок, звісно ж, була головним провідником зовнішньої політики в останні роки. Насамперед, вона керувалася європейськими цінностями. Зокрема, відкрито говорила про порушення прав людини з такими важливими торговельними партнерами, як Китай. У 2023 році на пресконференції з тодішнім міністром закордонних справ Китаю Цінь Ганом це викликало закиди на її адресу. "Чого Китай потребує найменше, так це вчителя із Заходу", - заявили в Піднебесній.

Торстен Беннер із Global Public Policy Institute вважає, що зовнішню політику, орієнтовану на цінності, важко реалізувати. "Звісно, добре мати амбітну мету, щоб не було спокуси втягнутися в надто брудні компроміси в царині реальної політики. Але я вважаю, що Бербок, можливо, не варто було б закріплювати мету проведення ціннісно-орієнтованої зовнішньої політики в наступній коаліційній угоді", - вважає експерт.

Читайте також: Зовнішня політика ФРН: що важливіше - цінності чи інтереси

Німці не хочуть грати роль лідера

Найсильнішою партією, відповідно до опитувань, в Німеччині є консервативний союз християнських демократів (ХДС/ХСС), очолюваний кандидатом на пост канцлера Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz). Політолог Геннінґ Гофф (Henning Hoff) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) вважає, що в міжнародних справах в майбутньому уряді, якщо його очолить Мерц, мало що зміниться. "Якщо подивитися на те, що ХДС/ХСС планує в питаннях зовнішньої політики, то відмінності не особливо великі. Це свідчить про великий консенсус, який ми маємо з питань зовнішньої політики в Німеччині. Це також є стабілізаційним фактором у цей кризовий час", - пояснює експерт.

Сьогодні в німецькій політиці є широкий консенсус щодо того, що Німеччина має відігравати активнішу роль у міжнародних відносинах і політиці безпеки. Однак населення здебільшого не повною мірою підтримує цю ідею. Під час опитування, проведеного на замовлення Фонду Кербера невдовзі після виборів у США і розпаду урядової коаліції у ФРН, 73 відсотки респондентів висловилися за те, щоб Німеччина вкладала більше коштів у європейську безпеку. Однак 58 відсотків опитаних висловилися проти того, щоб Німеччина взяла на себе провідну роль на Заході в разі, якщо США вирішать піти з міжнародної арени.

Читайте також: "Росія не повинна перемогти": ЄС змінив парадигму

Що стосується НАТО, то в іншому опитуванні, проведеному в середині листопада соціологічним інститутом YouGov, тільки 33 відсотки опитаних заявили, що Німеччина після обрання Трампа має відігравати активнішу роль у керівництві НАТО. 41 відсоток висловився за настільки ж сильну роль, а 16 - навіть за послаблення позицій.

Схоже, що новому уряду Німеччини, незалежно від того, хто його очолить, буде не так-то просто переконати німців узяти на себе більше відповідальності за зовнішню політику.