Німці вважають, що Україні доведеться віддати території
20 грудня 2024 р.
На тлі майбутніх виборів до Бундестагу в Німеччині війна в Україні, можливі шляхи до припинення вогню та наслідки для Німеччини та Європи залишаються одними з основних тем, які хвилюють німецьку громадськість. Про це свідчать підсумки опублікованого ввечері четверга, 19 грудня, соціологічного опитування Deutschlandtrend, що регулярно проводиться на замовлення суспільно-правового телеканалу ARD.
Більшість опитаних нещодавно німців називають відмову України від захоплених Росією територій важливою передумовою для припинення вогню. Якщо ще в березні 2023 року такої думки дотримувалися 35 відсотків, в січні 2024-го - 44 відсотки респондентів, то тепер таких абсолютна більшість - 53 відсотки опитаних, кажуть соціологи.
Читайте також: Опитування: Більшість українців проти здачі територій РФ задля миру
Утім, учасники соцопитування у своїй переважній більшості, 78 відсотків, переконані, що саме Україна має сама вирішувати, коли вступати в перемовини з Росією. Таких навіть стало дещо більше порівняно з останнім опитуванням у січні.
Німців непокоїть масштаб поставок озброєнь Києву
Щодо військової підтримки Берліном Києва, то 39 відсотки респондентів вважають, що нинішні обсяги постачання німецької зброї Києву - це забагато. Ця позиція вперше стала домінуючою в німецькому суспільстві. Іще в липні цього року більшість вважали, що обсяги нинішньої військової допомоги Берліна Києву є адекватними. Зараз таких уже 36 відсотків. Лише 18 відсотків німців вважають, що нинішніх поставок зброї ФРН до України недостатньо - ця цифра за останні п'ять місяців фактично не змінилася. Натепер Німеччина в абсолютних цифрах є другою після США країною за обсягами постачання озброєнь Україні в грошовому еквіваленті. Нинішній уряд у Берліні пообіцяв також Києву подальшу військову допомогу в майбутньому, такої ж позиції дотримуються і ключові опозиційні партії, що мають зараз найвищий передвиборчий рейтинг.
Німці позитивніше ставляться до довгострокового членства України в НАТО, але бояться війни з РФ
Водночас у Німеччині побільшало тих, хто висловлює підтримку можливому вступу України до Північноатлантичного альянсу (НАТО) в довгостроковій перспективі. Приміром, якщо на початку 2024 року прихильників членства України в НАТО у довгостроковому майбутньому було 44 відсотки, то тепер вступ України до західного оборонного блоку підтримують 49 відсотків респондентів. Проти виступають 40 відсотків.
Майже дві третини німців непокоїть імовірність нападу Росії на країни-члени ЄС, а шість з десяти респондентів налякані через можливість втягнення Німеччини в пряме збройне протистояння Києва з Москвою. Ці цифри з березня 2024 року залишилися фактично незмінними.
Хто з партій фаворит у передвиборчих перегонах?
Головним внутрішньонімецьким питанням залишаються позачергові вибори до Бундестагу, заплановані на лютий 2025 року. Нинішнє опитування показує, що за два місяці до загальнонімецьких парламентських виборів у опитуваннях лідирують опозиціні нині ХДС/ХСС. 33 відсотки респондентів готові віддати свій голос за ці консервативні партії. Рейтинг на користь ХДС/ХСС на один процентний пункт перевищує електоральну підтримку, зафіксовану на початку грудня.
На другому місці - ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (АдН), за яку готові віддати свій голос 19 відсотків учасників опитування, що так само на один відсотковий пункт більше за результати соцдосліджень, проведених на початку цього місяця.
Третє місце ділять Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) чинного канцлера Олафа Шольц (Olaf Scholz) і "Союз 90 / Зелені" віцеканцлера Роберта Габека (Robert Habeck), котрі мають по 14 відсотків електоральної підтримки відповідно. Для соціал-демократів такий показник означає погіршення рейтингу на два відсоткових пункти.
Лівопопулістська партія "Союз Сари Ваґенкнехт" (ССВ) має підтримку п'яти відсотків опитаних, тоді як ВДП і Ліва партія мають рейтинги, недостатні для проходження п'ятивідсоткового бар'єру, який діє на виборах у Бундестаг. Ці дві політсили мають по три відсотки електоральної підтримки кожна.
Питання канцлерства: Мерц, Шольц чи Габек?
Іншим важливим аспектом, що пов'язаний з майбутніми виборами до Бундестагу та формуванням нового уряду країни, є кандидатура канцлера. Лише кожен п'ятий - 19 відсотків респондентів - вважає чинного канцлера Олафа Шольца підхожим кандидатом на цю посаду.
Значно позитивніше опитані німці ставляться до нинішнього фаворита передвиборчих перегонів - кандидата від ХДС/ХСС Фрідріха Мерца (Friedrich Merz), якого нині воліють бачити на посаді канцлера 28 відсотків респондентів. Дещо меншу популярність має нинішній віцеканцлер Роберт Габек - 27 відсотків. Ще 17 відсотків бачать на посаді очільниці майбутнього німецького уряду кандидатку від АдН Аліс Вайдель (Alice Weidel). Утім, на даний момент усі політичні сили, що мають шанс потрапити в парламент, повідомили, що виключають коаліцію з АдН, а тому її участь в майбутньому уряді є надзвичайно малоймовірною.
Повідомляється, що в межах опитування Deutschlandtrend компанія infratest-dimap опитала близько 1350 репрезентативно відібраних громадян. Соціологічне дослідження тривало з 16 по 18 грудня, тобто тоді, коли Олаф Шольц уже програв вотум довіри в Бундестазі.