Бізнес-форум у Берліні. Німецькі фірми пішли в Україну

"Сенс конференції в тому, щоб, по-перше, поінформувати про ті шанси, які є в Україні навіть в умовах війни. По-друге, дати можливість компаніям зустрітися та поспілкуватися щодо конкретних проєктів. І третє, звісно, політичний діалог: наскільки держава може створити умови для відновлення економіки України." Так в інтерв'ю DW Міхаель Гармс (Michael Harms) прокоментував 6-й Німецько-український бізнес-форум, що відбувся у вівторок, 24 жовтня, в Берліні.

Гармс - виконавчий директор Східного комітету німецької економіки, який поряд із Торгово-промисловою палатою ФРН (DIHK) та Німецько-українською торгово-промисловою палатою (AHK) став організатором двосторонньої економічної конференції, яка цього року проходила на найвищому рівні.

На форумі виступив Зеленський

Про важливість, яку надають у Києві торговельно-економічним зв'язкам із Німеччиною, свідчить той факт, що президент Володимир Зеленський не обмежився, як це часом буває, записаним заздалегідь відеопосланням, а став безпосереднім учасником форуму, хай і віртуально. Після невеликої технічної затримки (було чути, як Зеленський дає розпорядження увімкнути камеру) він виступив на відкритті форуму.

Подякувавши Німеччині за "надійність" у наданні допомоги Україні, Зеленський звернув увагу на колосальний потенціал своєї країни та конкретні проєкти кооперації у деяких сферах економіки. Пріоритетом номер один він назвав оборонний сектор, у який, за його словами, вже інвестують фірми з Німеччини.

Йдеться, зокрема, про розробку та виробництво в самій Україні засобів ППО для захисту повітряного простору над українськими містами від російських ударів. "Але для цього потрібен час, - сказав Зеленський. - Тож цієї зими і наступного року нам, як і раніше, буде потрібна допомога наших партнерів".

До перспективних, за словами Зеленського, також належать виробництво дронів, що запрацювало в Україні, а також енергетична і аграрна галузі, що, як запевнив український президент, "приноситимуть після війни хороші прибутки підприємствам, які вже зараз починають працювати в Україні". Втім, як зазначив у своєму виступі голова DIHK Петер Адріан (Peter Adrian), попри російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру, Україна і досі експортує електроенергію до країн ЄС.

Принципово важливим Зеленський вважає і політичний сигнал Москві: якщо в Кремлі побачать, що Німеччина працює з Україною, вважає її надійним партнером, якщо німецькі фірми готові інвестувати в українську економіку, то Німеччина вірить у досягнення миру.

Німецький бізнес та український ВПК

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, який виступив за президентом, але вже не у віртуальному режимі, а будучи присутнім у Берліні, розповів, що поточного року український ВВП зросте на чотири відсотки, інфляція сповільнилася до дев'яти відсотків, а валютні резерви залишаються стабільними на рівні 40 мільярдів доларів. Наступного року, за його прогнозом, економічне зростання становитиме п'ять відсотків.

"Завдяки підтримці наших партнерів, включно з Німеччиною, нам вдається зберігати макроекономічну стабільність, - констатував прем'єр. - Тому сьогодні у закордонних інвесторів набагато більше причин йти в Україну, ніж рік тому".

Слідом за Зеленським Шмигаль ніби побіжно згадав і про виробництво дронів, що виросло за рік, за його словами, у сто разів. Створено і глобальний альянс оборонної промисловості, у якому беруть участь 60 іноземних фірм. Зокрема, 18 жовтня, оголосив прем'єр, було зареєстровано спільне німецько-українське підприємство Rheinmetall Ukrainian Defence Industry GmbH.

Свій виступ на бізнес-форумі в Берліні Денис Шмигаль завершив цілком пристойною німецькою мовою: "Інвестиції в Україні - не альтруїзм, це реальні переваги та шанси для фірм, це вкладення в економіку майбутнього, економіку України, Німеччини, Європи та світу".

Шольц: Інвестиції в Україну - це інвестиції у майбутнє

Продовжуючи цю тему, канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) зазначив, що "той, хто сьогодні інвестує в Україні, інвестує в країну - майбутню учасницю Європейського Союзу, яка стане частиною нашої правової спільноти та нашого внутрішнього ринку". Щоправда, додав канцлер, швидкість приєднання до ЄС залежить від темпів реформ, які проводить український уряд.

Керівник німецького уряду вкотре запевнив українську сторону у беззастережній підтримці з боку Німеччини: "Путін напав на Україну, розраховуючи у своєму імперському засліпленні на просту та швидку перемогу. Він помилився. І він знову помиляється, думаючи, що зможе протриматися довше, ніж ми. Україна не припинить боротися за свою свободу... Ми ж підтримуватимемо Україну стільки, скільки це буде потрібно".

Так, цієї зими, розповів Шольц, "для захисту від нових російських атак ми розкриємо парасольку над енергетичною та тепловою інфраструктурами, а також водопостачанням України". У новому "зимовому пакеті" німецької допомоги на 1,4 мільярда євро - ще одна система ППО Patriot, ще одна установка IRIS-T, ще кілька зенітних самохідних установок Gepard з боєприпасами, виробництво яких було наново налагоджене у Німеччині. "Адже кожна незруйнована фабрика, кожна збережена лінія електропередач, кожен завод, що продовжує виробництво, допомагають і економічно стабілізувати Україну", - пояснив Шольц.

Свій виступ на форумі канцлер ФРН закінчив несподіваним закликом до німецьких підприємців. У Німеччині зараз перебувають близько мільйона біженців із України. Багато хто з них уже непогано розмовляє німецькою, майже всі - мають хорошу освіту. Враховуючи той факт, що німецькі фірми зазнають дефіциту кваліфікованих кадрів, Шольц дав їм таку пораду: "Скористайтеся цим великим потенціалом. Інтегруйте українців і українок у ваші фірми. Навіть якщо після війни вони повернуться в Україну, для ваших фірм вони стануть придбанням - будуть сполучними ланками з країною, яка, будучи кандидатом у члени ЄС, таїть у собі величезний економічний потенціал".

Держгарантії інвестицій в Україну знижують ризик

Заступник голови Східного комітету німецької економіки Крістіан Брух (Christian Bruch) розповів, що попри війну, що триває, понад десяток німецьких фірм вже здійснили інвестиції в Україні, ще близько 30 ведуть переговори з українськими партнерами про конкретні проєкти і ще 70 виявили зацікавлення. Важливим стимулом для німецьких фірм стала програма державних гарантій уряду ФРН, яка помітно знижує для них інвестиційні ризики.

"Це не саме собою зрозуміло, щоб інвестувати в країні, яка перебуває в стані війни, яка зазнає бомбардувань і обстрілів, у нормальній ситуації цього б не робили, або робили дуже обережно, - скаже трохи пізніше в одній з панельних дискусій німецький міністр економіки і захисту клімату Роберт Габек (Robert Habeck). - Але ми бачимо протилежне: німецькі фірми хочуть і вже інвестують в Україні. Тому ми вирішили зробити те, чого зазвичай не робимо щодо воюючої країни, - залишили в силі державні інвестиційні та експортні гарантії".

До поки що не вирішених проблем, за словами Крістіана Бруха, належить брак транспортних гарантій на вантажоперевезення територією самої України і недостатні, за його оцінкою, кредитні пропозиції. Що ж до проблеми корупції, то представник Східного комітету подякував українському прем'єр-міністрові Денису Шмигалю та його уряду за "конструктивні та послідовні" зусилля щодо її викорінення.