Дезінформація у соцмережах: ЄС попереджає Х, Meta і TikTok
17 жовтня 2023 р.
Спершу це виглядало як особиста ворожнеча двох чоловіків. З одного боку Тьєрі Бретон, єврокомісар з питань внутрішнього ринку і сфери послуг, який бачить себе чимось на кшталт "цифрового поліцейського". З іншого - Ілон Маск, власник онлайн-платформи Х і самопроголошений "борець" за свободу слова. Битва цих "титанів" відбувається на цифровій сцені, якою й слугує платформа Х, донедавна відома як Twitter. Вона ж і є предметом дебатів.
Після нападу на Ізраїль бойовиків палестинського радикального ісламістського угруповання ХАМАС, визнаного ЄС, США, Німеччиною та низкою інших країн терористичною організацією, Бретон у вівторок написав Маску, оприлюднивши листа у мережі Х. У листі комісар заявив, що вбачає ознаки використання соціальної мережі, аби "поширювати у ЄС дезінформацію і дані протиправного характеру". Маск там же, у соціальній мережі Х, закликав Бретона перерахувати всі випадки зловживань, "аби загал побачив їх". Бретон парирував: "Вам дуже добре відомі повідомлення від ваших користувачів і попередження контролюючих органів щодо фейків і випадків прославляння насильства".
Cуперечлива роль соцмереж у конфліктах
Алессандро Аккорсі з брюссельського аналітичного центру "Міжнародна кризова група" спеціалізується на використанні соціальних мереж у конфліктах. Попри деякі позитивні аспекти, він бачить дві великих проблеми: якщо соцмережі наповнюються дезінформацією, то користувачам складно розібратися, якою насправді є ситуація у зоні конфлікту. Крім того, дебати щодо суті конфлікту надзвичайно поляризуються.
"Ми бачимо значну кількість дезінформації, спрямованої на поляризацію дискусії. Вона спрямована на мобілізацію підтримки сторін конфлікту, але й провокує ненависть і насильство", - констатував Аккорсі в інтерв'ю DW, коментуючи нинішню ситуацію після нааду бойовиків ХАМАСу на Ізраїль. Наприклад, одне з відео, на якому зображені кадри боїв між протиборчими групами у війні у Сирії, видаються за ракетний обстріл радикальними палестинцями території Ізраїлю. А відео стрибків з парашутом у Каїрі, зняті на початку року, буцімто показують бойовиків ХАМАСу, які висаджуються на території Ізраїлю. Це відео, зокрема, у мережі Х набрало понад мільйон переглядів.
Читайте також: Ілон Маск втрачає користувачів соцмережі Х. І клієнтів Tesla?
Серед інших прикладів дезінформації можна виокремити феєрверк в Алжирі, який подається як обстріл Ізраїлем позицій ХАМАСу. А також сцена з відеогри Arma 3, яка буцімто має показувати напад бойовиків ХАМАСу. Ніхто інший як Ілон Маск на другий день після терористичного нападу бойовиків з Сектора Гази на Ізраїль рекомендував своїм 150 мільйонам фоловерів акаунти, які відомі поширенням фейків. Невдовзі, щоправда, відповідний пост був видалений.
Правила ЄС для соцмереж
У своєму листі Ілону Маску єврокомісар Бретон говорить саме про такого штибу фейки, коли згадує про "використання старого контенту, знятого під час інших збройних конфліктів" або "буцімто зняті військовими відео, які насправді взяті з комп’ютерних ігор". Бретон посилається на Акт ЄС про цифрові послуги, який з серпня минулого року покладає на цифрових гігантів обов’язок видаляти протиправний контент, щойно про нього стає відомо. Цим документом також власників соцмереж зобов’язали модерувати контент і не допускати мову ненависті на своїх платформах.
Х реагує на напади ХАМАСу на Ізраїль
Минулого тижня Лінда Якаріно, голова правління Х, запевнила, що платформа з моменту нападу ХАМАСу на Ізраїль вже видалила або ж відзначила відповідною позначкою "тисячі постів", а також видалила "сотні акаунтів, пов’язаних з угрупованням ХАМАС". У своєму листі Якаріно запевнила, що в умовах нинішнього збройного протистояння Х "пропорційно і ефективно" аналізує потенційні маніпуляції з контентом і вживає необхідних заходів. За її словами, Х "надзвичайно серйозно" сприймає повідомлення про потенційні фейки. Якаріно закликала ЄС надати детальнішу інформацію, щоб уможливити перевірку.
Алессандро Аккорсі вважає реакцію менеджменту Х на закиди недостатньою. Експерт називає її повторенням відомої раніше позиції соцмережі на звинувачення у поширенні дезінформації. Аккорсі критикує, що Х не розкриває, які саме ресурси витрачаються на боротьбу з дезінформацією. Зрештою, модерація постів є дуже затратною з точки зору кадрових ресурсів.
Водночас Лінда Якаріно розкрила деякі деталі функціонування сервісу Community Notes. Він має зробити більш видимими суперечливі або маніпулятивні пости, а також надати більше інформації про проплачену рекламу і про контекст, в якому публікується певна інформація. "У перші ж дні відповідні застереження були прочитані багатьма мільйонами читачів", - написала топменеджерка Х. Якаріно додала, що безпосередньо щодо конфлікту на Близькому Сході було додано більше 700 конкретних попереджувальних ремарок для читачів, які мають на меті протидію дезінформації. Тим не менше, якщо співставити цю цифру з обсягами переглядів фейків або маніпулятивних дописів, то вона виглядає мізерною.
Відколи Маск купив Twitter і перейменував його, ця платформа зазнавала дедалі більшої критики щодо дедалі більшої недбалості у питанні протидії дезінформації. Соцмережа, на думку багатьох спостерігачів, значно скоротила ресурси для модерації контенту. Крім того, у травні цього року Х відкликала свою участь у добровільній ініціативі, спрямованій на протидію дезінформації.
"Листи щастя" від ЄС
Схожі листи минулими днями отримали й у менеджменті інших соціальних платформ. У своєму листі на адресу топменеджменту Meta, яка володіє мережами Facebook та Instagram, Тьєрі Бретон закликав боротися з "глибокими фейками" (deep fakes) з огляду на низку важливих виборчих кампаній у Європі. Натомість на адресу керівників TikTok єврокомісар на тлі терористичного нападу ХАМАСу на Ізраїль скерував заклик краще захищати дітей і підлітків від сцен насильства, що шокують.
Читайте також: Фактчек DW: фейки соцмереж довкола нападу ХАМАСу на Ізраїль
Обидві платформи отримали 24 години на відповідь щодо закидів. Наприкінці минулого тижня, зрештою, Єврокомісія повідомила, що розпочала офіційне розслідування. Зокрема, для Х це може обернутися штрафом обсягом до шести відсотків від глобального обороту компанії. У крайньому разі ЄС може домогтися у суді навіть тимчасової заборони доступу до цієї соцмережі на території ЄС. До 18 жовтня Єврокомісія дала Х час відреагувати і прозвітувати щодо заходів, яких має бути вжито відповідно до кризового протоколу. Для відповідей на решту запитань щодо протидії дезінформації менеджменту дається час до кінця жовтня. Після цього Єврокомісія ухвалить рішення щодо доцільності санкцій.