Фактчек: фейки під логотипами всесвітньо відомих ЗМІ

"Це схоже на репортаж DW", - прокоментував японський користувач Twitter фальшиве відео нібито від DW про українського біженця, який буцімто шантажував жінок. У відеорепортажі, поширеному в японському сегменті Twitter, висуваються серйозні звинувачення на адресу українця, що представлений як "Петро Савченко". Користувач Twitter продовжив коментар: "Я хочу побачити оригінальне відео. Підкажіть, будь ласка, URL-адресу оригінального відео". Між його рядків зчитуються сумніви - цілком виправдано. Та оригінального відео не існує, тож матеріал про біженця-злодія є фейком. Більше про це згодом.

Цей приклад - не поодинокий випадок. Відколи Росія вторглася в Україну 24 лютого, фейки, брехливі твердження та маніпуляції поширюють у мережі щодня. Особливу роль відіграють мультимедійні фальшивки: відео, фотографії та скріншоти нібито від міжнародних мовників, таких як CNN, BBC або DW, які насправді є маніпуляцією або ж навіть повною вигадкою. Деякі з таких публікацій навіть стають, говорячи медіасленгом, "вірусними", охоплюючи аудиторію у сотні тисяч. Мета таких фальшивок - поширення пропаганди та переважно проросійських, антиукраїнських або ж антизахідних наративів, які мають на меті посіяти сумніви щодо висвітлення подій західними медіа і водночас підірвати довіру до авторитетних західних ЗМІ.

Читайте також: Журналісти виявили безліч неув'язок у звітах міноборони РФ

Фейкове відео "від DW" про українського біженця

Отже, тепер більше про фейкове відео з "українським біженцем" нібито "від DW", що потрапило в обіг японського сегменту Twitter.

Біженця звуть "Петро Савченко", і він нібито шантажував десятки німкень. Мовляв, після зустрічі у барі він погрожував оприлюднити "порнографічні знімки", зняті прихованою камерою. Також у відео стверджується, що поліція проводить слідчі дії щодо Савченка, якому загрожує ув'язнення.

Ролик, який переглянули лише тисячу разів, на перший погляд виглядає, як справжнє відео DW. Та докладніший аналіз, однак, демонструє деякі невідповідності: використаний шрифт не на сто відсотків відповідає шрифту DW, який легко розпізнати, наприклад, за літерою X. Крім того, в кінці речення стоять крапки, що на DW не практикується. Ще більше підозр має з'явитися, якщо шукати інформацію про "Петра Савченка" у пошукових машинах. Ніде у ЗМІ ні німецькою, ні англійською, ні українською не повідомлялося про випадок нібито масового шантажу. Якщо б такі події дійсно мали місце, про них би, найімовірніше, повідомили й інші. Крім того, у цьому відео не знайти жодної інформації про те, де і коли були скоєні нібито злочини.

Подальший аналіз веде до ще вагоміших суперечностей: пошук за фотографією ймовірного злочинця веде на російський сайт TopDB.ru, який, за наявними даними, належить Павлу Поперечному. Він родом зі Севастополя, і, судячи з інших його профілів у соцмережах, він живе не в Німеччині. Всі звинувачення у відео є необґрунтованими і, ймовірно, навмисне подаються розмито - таку тактику вже використовували раніше автори фейкових новин, щоб ускладнити перевірку фактів.

Читайте також: Як веб-сайт з "фактчекінгу" поширює в інтернеті російську пропаганду

Фальшиве відео ракетного обстрілу Краматорська "від BBC"

Інше відео, видане тепер уже за продукт BBC, встигло охопити значно більшу аудиторію, ніж фейк під видом відео від DW. Після російського ракетного обстрілу краматорського вокзалу, який забрав багато життів, було багаторазово поширено відео, яке встигли переглянути пів мільйона користувачів. Поширення відбувалося здебільшого з проросійських облікових записів. У ньому були зображені трупи в Краматорську та впала неподалік ракета. У тексті стверджувалося, що її випустили українські війська по власному народу.

Корпорація BBC негайно виступила зі спростуванням та назвало відео "фейком". Продюсер BBC Джо Інвуд, який висвітлював ракетний обстріл Краматорська для BBC, підтвердив, що відео з логотипом BBC є фальшивкою. Він висловив занепокоєння, що такий випадок може стати не останнім. Відео, позначене "фейковим", задокументував Twitter-канал білоруського опозиційного проєкту NEXTA.

Ролик, який на перший погляд міг видатися справжнім, швидко розійшовся у мережі: фактчекери німецької медіакомпанії BR знайшли посилання на нього німецькою, англійською, італійською, іспанською, каталонською, хінді та французькою. Тому експерт з кібервійни Сандро Гайкен (Sandro Gaycken) у розмові з BR назвав це "координованою, але поспішною операцією" з дезінформації. Експерт з цифрової експертизи та роботи з відкритими джерелами аналітичного центру Atlantic Council Роман Осадчук в інтерв'ю DW дав конкретнішу оцінку: "У випадку з Краматорськом це було не просто фейкове відео, це була лише маленька частина цілої кампанії, метою якої було переконати, що українці бомблять свій народ, що є абсурдним". Крім відео, за його словами, було поширено також численні повідомлення на цю тему в месенджері Telegram та на інших платформах.

Читайте також: Кожному по центру. Як у РНБО боротимуться з дезінформацією

Підроблені дописи у соцмережах "від CNN"

Коли у соцмережі Twitter поширюють дописи з, можливо, найвідомішого у світі новинного телеканалу CNN, то це роблять для того, аби показати: це серйозне джерело, йому можна довіряти. Але й тут не все, що на перший погляд виглядає справжнім, таким і є: з початком війни РФ проти України теж розійшлося кілька фальшивих "твітів" та фальшивих облікових записів CNN, що змусило телеканал з Атланти виступити зі спростуваннями. Наприклад, нібито Twitter-профіль CNN під назвою "@CNNUKR" повідомив про буцімто першу смерть американця на війні в Україні. Та як показала наша перевірка фактів, це фейк. Те ж стосується і фальшивого повідомлення у Twitter про нібито бомбардування готелю в Україні.

Також фейки поширюють і через нібито екранні копії, взяті з "прямих трансляцій" CNN. В одному з дописів вказувалося, що у CNN помилково видали за актуальні кадри вибуху 2015 року. Перевірка фактів агенцією AFP також виявила фальш.

Жодного спецефіру BBC через атомний удар

Такий вид фейкових повідомлень не новий. Останніми роками з'являлося чимало схожих фейків, приписуваних авторитетним ЗМІ. Наприклад, ведучий у студії, схожій на BBC News, повідомив про начебто військовий інцидент між Росією та НАТО та вибух ядерної бомби в Брюсселі. Відео є тотальною інсинуацією, і його випустило не BBC, уточнив сам мовник, але все ж воно продовжує циркуляцію у мережі, повідомляє Reuters.

Читайте також: Куплені лайки прокремлівських акаунтів: розслідування DW

Хто стоїть за цими дезінформаційними атаками?

Слід і шлях, що веде до справжніх авторів фейкових відео, фотографій чи твітів, не завжди можна відстежити. Однак експерти знаходять вказівки на те, що сліди ведуть у Росію. Професорка Школи журналістики та медіа Техаського університету в Остіні Жозефіна Лукіто вважає, що за виробництвом фальшивок стоять професійні структури. Значну частину проросійської дезінформації можна віднести до авторства Агентства інтернет-досліджень (IRA) - російської "фабрики тролів", яка працює з 2012 року. IRA стала відомою через спроби вплинути на президентську виборчу кампанію в США в 2016 році. З 2014 року поширювалися численні хибні повідомлення також про Україну, які приписують IRA.

"Довгострокова мета цієї дезінформації з Росії - посіяти недовіру до ЗМІ", - сказала Лукіто. При цьому довіра до засобів масової інформації також свідомо експлуатується у власних цілях. Це відносно нове явище у сфері дезінформації, коли нібито серйозні новини публікують "під фальшивим прапором".

Керівник відділу кібербезпеки DW Інґо Маннтойфель (Ingo Mannteufel) наголошує: "Держава або пов'язані з державою суб'єкти часто стоять за цим складним виробництвом дезінформації". Якщо говорити про фейкове відео з логотипом DW, то його творці намагалися використати корпоративний дизайн DW, щоб "викликати довіру до дезінформації та вплинути на думку в японському сегменті Twitter відповідно до установок кремлівської пропаганди", каже експерт. Ця форма дезінформації називається спуфінгом, коли цифрова ідентифікаційна інформація підробляється, щоб завоювати довіру.

Читайте також: "Фейк-ньюз" у часи коронавірусу: чому люди вірять фальшивкам?

Як працюють відеопідробники?

Як правило, медійні фейки базуються на копії дизайну відповідного мовника. Такого висновку також дійшли дослідники з аналітичного центру Atlantic Council.

За словами дослідниці центру Ето Бузіашвілі, у випадку з фальшивим відео BBC логотип, титри та стиль BBC було скопійовано, щоб надати фейковому відео вигляд справжнього. "Вони скопіювали все, що характеризує відео BBC, а потім створили фейкове відео. Було використано весь шаблон BBC", - каже вона. Створити таку підробку не надто складно, але це вимагає знань основ відеомонтажу та відповідних програм, пояснює експертка.

Наскільки фейкові новини досягають мети?

Вплив фейкових новин, особливо в тому, що стосується війни в Україні, важко виміряти, каже Скотт Радніц зі Школи міжнародних досліджень Генрі М. Джексона Університету штату Вашингтон в Сіетлі. "Через те що більшість людей вже мають твердо сформовану думку про війну в Україні, вони частіше споживають новини, які підтримують їхню точку зору, і інстинктивно відкидають те, що їй суперечить", - пояснює він. Тому ці акції в межах "інформаційної війни", за словами експерта, спрямовані більше на тих, хто сприйнятливий до таких новин. У певному сенсі, каже Радніц у розмові з DW, це "честь", коли новинні канали, такі як BBC, CNN або DW, стають об'єктами атак, адже це свідчить: їх сприймають як надійні і релевантні джерела.