Свято книги у Франкфурті: 75 років дипломатії й скандалів

Франкфуртський книжковий ярмарок відзначає свій 75-річний ювілей. Ввечері вівторка, 15 жовтня, відбудеться офіційне відкриття заходу. Для широкої публіки ярмарок відчинить свої двері у п'ятницю. А починалося все в 1949 році. Тоді в орендованому приміщенні церкви святого Павла у Франкфурті-на-Майні зібралося 200 видавців і було представлено близько 8000 книжкових новинок. Сьогодні це найбільша у світі галузева платформа для зустрічі авторів, видавців і шанувальників літератури - щороку сюди приїжджають понад 4000 видавців і виставляють 390 тисяч найменувань книжок, включно з електронними. Колишній директор ярмарку Петер Вайдхас (Peter Weidhaas) називає його зразком для наслідування - всі засновані в наш час книжкові ярмарки слідували франкфуртській моделі.

І багато хто сьогодні сходиться на думці, що за 75 років свого існування одним із найбільших досягнень ярмарку стало зведення мостів за допомогою "книжкової дипломатії". Але ці зусилля іноді підштовхували й до конфліктів.

Холодна війна: у Франкфурті Захід потискає руку Сходу

Під час "холодної війни", 1955 року, країни східного блоку СРСР, Польща, Угорщина, Чехословаччина та Югославія вперше взяли участь у Франкфуртському книжковому ярмарку. Тоді ж на ньому вперше була представлена і НДР. Кілька років потому газета Frankfurter Rundschau написала, що ярмарок є єдиним заходом на планеті, якому вдалося відродити ілюзію про згуртований світ. "Обидва супротивники мирно стоять на книжковому фронті один навпроти одного, Захід і Схід, тоді як у тилу вони влаштували перегони з розміщення міжконтинентальних ракет. На франкфуртському книжковому фронті між супротивниками немає нічийної землі, вони вийшли з окопів і тиснуть руки, не витрачаючи зусиль на дипломатичну посмішку". 

Проте "залізна завіса" кидала тінь на ярмарок упродовж майже чотирьох десятиліть - допоки не впав Берлінський мур. Незадовго до історичної події 9 листопада 1989 року чеському дисиденту й письменнику Вацлаву Гавелу присудили Премію миру німецьких книготорговців, яку вручають щорічно на Франкфуртському книжковому ярмарку. Однак Гавелу тоді не дали виїзної візи, і він не зміг особисто отримати премію. Через деякий час в історії стався драматичний розворот: східний блок розвалився, і того ж року Гавел став президентом Чехословаччини, а пізніше Чехії. 

Франкфуртський книжковий ярмарок: внутрішньонімецькі конфлікти

Розбіжності існували від самого початку і всередині - у німецькому видавничому середовищі. Франкфуртський книжковий ярмарок поставив перед собою завдання надати майданчик усім видавцям, зокрема й тим, хто дотримується крайніх правих поглядів. У перші роки його роботи відомі діячі книжкової індустрії закликали не допускати учасників, які відстоюють ідеї праворадикального спрямування. Однак організатори вирішили цього не робити, якщо їхні книжки не порушують німецького законодавства.

Тоді низка видавців вирішила діяти самостійно - під час ярмарку 1955 року в тихий обідній час вони видалили стенд неонацистського видавця із виставкового павільйону. В інших випадках протести викликали більше галасу. У 2017 році навіть приїжджала поліція, коли учасники демонстрації перервали читання одного з найрадикальніших німецьких політиків, очільника правопопулістської партії АдН у Тюрингії Бйорна Геке (Björn Höcke). Роком пізніше політик, якого суд офіційно дозволив називати "фашистом", повернувся до Франкфурта з новими читаннями, але вже під охороною поліцейських. 

Досі участь у ярмарку правоекстремістських видавців та авторів викликає дискусії, але оргкомітет дотримується свого кредо: жодної цензури, свобода слова понад усе.

Платформа для міжнародних протестів

1966 року книжковий ярмарок у Франкфурті-на-Майні став майданчиком для міжнародних протестів - тоді хорватські емігранти виступили проти югославських видавців. Наступного року грецьким видавцям довелося мати справу зі студентами і книготорговцями, які виступали проти військової хунти, що прийшла до влади в Греції.

Франкфуртський книжковий ярмарок відчув на собі й дух протестів 1968 року. Приводом стало вручення Премії миру німецьких книготорговців першому президенту Сенегалу, поетові та філософу Леопольду Седару Сенгору, який, однак, поступово перетворювався на авторитарного правителя і жорстко придушував студентські демонстрації в країні. У Франкфурті сотні протестувальників увірвалися до церкви святого Павла, де за традицією вручають премію. 

1971 року протестні настрої були сфокусовані на Ірані, де виступи проти шаха обернулися безпрецедентним насильством щодо протестувальників.

З критикою іранського режиму виступав також індійсько-британський письменник Салман Рушді, який спочатку підтримав Ісламську революцію 1979 року. Десять років потому він став яскравою мішенню для її духовного лідера Рухолли Хомейні, який видав релігійний указ, що закликає до вбивства Рушді. Це призвело до того, що організатори Франкфуртського книжкового ярмарку на довгі роки виключили Іран з числа учасників.

Відносини з Іраном є непростими донині. У 2015-му ця країна сама відмовилася відправляти свої видавництва до Франкфурта через те, що Салман Рушді мав виголосити промову на її відкритті. Торік письменник, який вижив після ножового поранення в шию, отримав престижну Премію миру німецьких книготорговців. 

Інциденти навколо країн - почесних гостей

1986 року Франкфуртський книжковий ярмарок сфокусував свою увагу на індійській літературі. Ця стратегія виявилася успішною. Пізніше запрошення окремих країн як почесного гостя стало офіційною частиною програми й щорічною традицією. Цього разу буде широко представлена література Італії - 90 авторів. Серед них і Роберто Савіано, який прославився в усьому світі завдяки роману "Gomorra" про неапольську злочинну організацію. Однак він приїде на запрошення німецького видавництва, а не в складі офіційної делегації. Це викликало обурення в італійському творчому середовищі. Понад 40 письменників опублікували відкритий лист на адресу глави уряду й правопопулістської партії "Брати Італії" Джорджі Мелоні зі звинуваченнями в тиску на критиків режиму, яким є і Роберто Савіано. На знак протесту багато хто також відмовився від поїздки до Франкфурта в офіційному складі. Але це не перший скандал, пов'язаний із країнами-учасницями.

Торік філософ Славой Жижек, який представляв Словенію (країна була почесним гостем), у своєму виступі засудив терористичну атаку ХАМАС на ізраїльське населення, водночас наголосивши, що "потрібно також дослухатися до палестинців", викликавши таким чином бурхливий протест аудиторії.

У 2008 році почесним гостем стала Туреччина. Літературне різноманіття цієї країни представляли й нові сильні автори - Асли Ердоган, Еліф Шафак, Шебнем Ішигюзель. На відкритті з промовою виступив автор бестселерів і нобелівський лауреат з літератури Орхан Памук, він розкритикував відсутність свободи преси у своїй країні. Раніше Памук звинуватив турків у масовому вбивстві курдів і вірмен, викликавши широкий резонанс у Туреччині. Після цього на нього не раз подавали до суду, а його книги спалювали.

Участь Китаю як почесного гостя 2009 року викликала ще більшу дискусію. У симпозіумі, який відбувався за кілька тижнів до ярмарку, мали взяти участь і автори, налаштовані критично щодо китайської влади. Під тиском Китаю їх виключили з офіційного списку. Однак вони все одно з'явилися на заході - у відповідь багато представників китайської делегації залишили зал. Відкриваючи тоді ярмарок, канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) згадала цей інцидент у своїй привітальній промові, зазначивши, що Китай, погодившись на свою участь, мав знати, що у Франкфурті є місце й для критичних голосів. Вона також згадала про цензуру в НДР і підкреслила значення книг у розвитку демократії.

Цьогорічний Франкфуртський книжковий ярмарок відбудеться з 16 до 20 жовтня й обіцяє багато нововведень.