Кліматичний саміт: цей рік буде вірогідно найспекотнішим
11 листопада 2024 р.
Цьогоріч світ наближається до чергової тривожної позначки в кліматичній кризі, що триває вже не перше десятиліття. Так, за даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), цей рік може стати найспекотнішим за всю історію. Саме з нагоди відкриття кліматичного саміту COP29 в Баку ВМО оприлюднила свій найактуальніший звіт, що дає невтішну картину.
Оприлюднені в ньому цифри свідчать, що 2015-2024 роки стануть найтеплішим десятиліттям з моменту початку спостережень. Очікується, що протягом 16 місяців поспіль (з червня 2023 року по вересень 2024 року) середня глобальна температура перевищуватиме всі раніше зафіксовані показники, часто зі значним відривом.
Крім того, середня глобальна температура поверхні в період з січня по вересень 2024 року була на 1,54 градуса за Цельсієм вищою за доіндустріальний середній показник, доводять кліматологи. Це означає, що в останні місяці світ тимчасово перевищив критичну межу, від якої застерігали вчені.
Що означає перевищення температурного порогу у 1,5 градуса за Цельсієм?
Уже давно багато науковців постійно застерігають, що глобальне потепління на 1,5 градуса Цельсія вище доіндустріального рівня є тою межею, після якої Земля увійде в небезпечну фазу з низкою самопосилювальних явищ, що спричинять подальше стрімке потепління.
"Ми стоїмо на порозі незворотної кліматичної катастрофи. Це, безсумнівно, глобальна надзвичайна ситуація. Значна частина основи життя на Землі опинилася під загрозою. Ми вступаємо в нову критичну фазу кліматичної кризи, яку майже неможливо передбачити", - написала група дослідників у нещодавній доповіді про глобальний кліматичний стан.
Довгострокова мета Паризької угоди - обмежити глобальне потепління до рівня значно нижчого за 2 градуси за Цельсієм, порівняно з доіндустріальним рівнем, і прагнути до 1,5 градуса за Цельсієм, про що майже всі країни світу домовилися на кліматичному саміті COP21 у Парижі у 2015 році. Навіть якщо позначка в 1,5 градуса буде тимчасово перевищена у 2024 році, довгострокова тенденція залишається нижче цього критичного порогу, йдеться в доповіді. Згідно з сьогоднішньою доповіддю, це приблизно на 1,3 градуса за Цельсієм вище за доіндустріальний рівень.
Генеральна секретарка ВМО Селеста Сауло пояснила, що перевищення порогу в 1,5 градуса в певний рік або місяць не обов'язково означає, що цілі Паризької угоди не будуть досягнуті. Глобальні температурні аномалії на щоденній, щомісячній та річній основі "схильні до значних коливань, частково через природні явища, як-от Ель-Ніньйо та Ла-Нінья", пояснює вона. Натомість саме довгострокове зростання глобальної температури протягом десятиліть має вирішальне значення в відстеженні змін клімату.
Автори доповіді наголошують на нагальній потребі вжити заходів з метою протидії змінам клімату до того, як буде остаточно перевищено позначку в 1,5 градуса, і застерігають, що кожна десята й навіть сота градуса потепління має велике значення. Це пов'язано з тим, що навіть невелике підвищення температури може призвести до посилення екстремальних кліматичних явищ, як-от спека, повені, посухи та лісові пожежі, що вже завдають катастрофічних збитків у всьому світі.
Рекордні викиди, нагрівання океанів і танення льодовиків
Найвищі обсяги викидів парникових газів за весь час спостережень були зафіксовані у 2023 році. Актуальні моніторингові дані вказують на те, що вони зростатимуть і у 2024 році. Згідно зі звітом, між 1750 і 2023 роками вміст в атмосфері вуглекислого газу (CO2), що утримує тепло, зріс на 51 відсоток. Це і призводить до підвищення температури на Землі.
Ще одним підтвердженням нагріву планети є постійне зростання температури світового океану. Наші океани, які поглинають близько 90 відсотків надлишкового тепла від глобального потепління, вже досягли теплового рекорду у 2023 році, а попередні дані за 2024 рік показують, що потепління океану і надалі зростає.
Таке нагрівання океанів є незворотним. Воно триватиме століттями або навіть тисячоліттями, а його довгострокові наслідки відчуватимуться протягом наступних поколінь, переконані автори звіту ВМО.
Водночас льодовики на полюсах і високогір'ї втрачають кригу дедалі швидше. Лише у 2023 році було втрачено рекордну кількість льодовикової криги - 1,2 метра водного еквіваленту, що в п'ять разів перевищує кількість води у Мертвому морі. Це - найбільша втрата з моменту початку вимірювань у 1953 році й пов'язана вона з екстремальним таненням льодовиків у Північній Америці та Європі.
Таке швидке танення льодовиків сприяє підвищенню рівня світового океану, який зараз зростає більш ніж удвічі швидше, ніж це спостерігалося в період з 1993 по 2002 рік.
Спричинені змінами клімату стихійні лиха стають частішими й потужнішими
Глобальне потепління має наслідки, які можна відчути в усьому світі. У 2024 році екстремальні погодні явища спричинили руйнівні наслідки, заподіяли багато економічної шкоди та забрали безліч людських життів. Від смертоносної спеки до масштабних повеней, тропічних циклонів, лісових пожеж і сильних посух - люди борються з новою реальністю, в якій стихійні лиха, пов'язані з кліматом, стаються частіше і з більшою інтенсивністю.
Звіт ВМО свідчить, що ці явища загрожують продовольчій безпеці, доступності води та здоров'ю людей. Крім того, вони поглиблюють наявну нерівність і змушують мільйони людей покидати свої домівки по всьому світу.
"Кліматична катастрофа впливає на здоров'я, збільшує нерівність, шкодить сталому розвитку та розхитує основи миру. Найуразливіші верстви страждають найбільше", - визнав генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш з нагоди оприлюднення висновків доповіді.
Потрібно більше дій для захисту клімату і кращої протидії стихійним лихам
На думку ВООЗ, у відповідь на цю дедалі гострішу кризу необхідно вжити термінових заходів у двох напрямках - скоротити викиди парникових газів і вдосконалити стратегії адаптації до зміни клімату. "Кожен наступний крок на шляху до глобального потепління збільшує ризики та наслідки екстремальних кліматичних явищ", - зазначає генеральна секретарка ВМО Сауло. Тож негайні кроки зі скорочення викидів парникових газів та інвестиції в адаптацію до зміни клімату є необхідною запорукою мінімізації майбутньої шкоди.
У звіті ВМО також згадано прогрес, досягнутий у сфері кліматичних послуг і систем раннього оповіщення. Завдяки таким ініціативам, як "Раннє оповіщення для всіх" (EW4All), світова спільнота працює над тим, щоб вразливі верстви населення були краще підготовлені до дедалі екстремальніших погодних явищ.
Понад 100 країн створили систему раннього оповіщення для зон підвищеної небезпеки, щоб врятувати життя і зменшити економічні втрати у разі кліматичних катастроф. Однак, попри цей прогрес, досі існує нагальна потреба в рішучіших і краще скоординованих кліматичних діях.
Звіт ВМО є суворим нагадуванням про те, що без стрімкого скорочення викидів парникових газів і комплексних заходів з адаптації до зміни клімату вже в найближчі роки світ зіткнеться зі ще серйознішими наслідками, ніж сьогодні.