Ймовірно, ще жоден німецький канцлер не здійснював візиту до Китаю за таких складних рамкових умов. Уряд Олафа Шольца (Olaf Scholz) розколото у питанні відносин Берліна з Пекіном. Це було видно з тональності дискусії, що відбувалася на межі істерики, щодо планів китайської державної судноплавної компанії COSCO придбати велику частку в керівній компанії одного з контейнерних терміналів у порту Гамбурга.
На європейському рівні з недовірою поставилися до того, що Шольц у свою одноденну поїздку до КНР узяв із собою делегацію німецьких бізнесменів. Це виглядає як продовження політики щодо Китаю, яка мала місце в еру правління Анґели Меркель (Angela Merkel).
Читайте також: Німецький бізнес робить у Китаї ті ж помилки, що й у Росії
Протистояння між США та КНР посилюється
На міжнародному рівні загострюється конкуренція між Вашингтоном та Пекіном. Це ставить Берлін перед питанням, як він себе позиціонує у конфлікті між двома своїми найважливішими партнерами: з одного боку, США - партнер у сфері безпеки, що поділяє спільні цінності; з іншого - Китай, який є найбільшим торговим партнером ФРН.
Вашингтон виставляє конфлікт з супердержавою Китаєм, який набуває дедалі більшої сили, не тільки як боротьбу автократії і демократії, але і як протиборство добра зі злом. І очікує від своїх союзників послуху.
Крім цього, лідер КНР та китайської Комуністичної партії Сі Цзіньпін залишається на посаді ще на найближчі п'ять років і ще більше розширить свої диктаторські повноваження. Шольц - перший західний лідер, який відвідає Сі після зміцнення його влади.
Читайте також: Президент ФРН застеріг Європу від економічної залежності від Китаю
Шанс поговорити з КНР
Цей візит має стати шансом, щоб поговорити з Пекіном про багато що: від завдань людства щодо захисту клімату, що неможливо зробити без Китаю, до війни Росії проти України - щоб оцінити, який вплив Китай може мати на Москву і чи збирається він ним скористатися.
Це і шанс поговорити про напруженість навколо Тайваню, права людини, про ставлення до національних меншин, таких як уйгури. І якщо Шольц їде до КНР у супроводі бізнес-делегації, то це ще й шанс поговорити про рівні умови доступу до ринків. Це було б важливішим, ніж укладання нових угод. І це пішло б на користь і європейським партнерам.
У Пекіні Олаф Шольц повинен показати, як він має намір знайти для Німеччини часто згадуваний баланс між партнерством, конкуренцією і стратегічним суперництвом щодо Китаю. Колишньої наївності у спілкуванні з КНР більше не існує. Але й замінювати її істерикою, яка лунає, коли точиться дискусія про небезпеку залежності німецької економіки від Китаю, не варто. Потрібна стратегія, але вона поки що невиразна.
Читайте також: Глава Мюнхенської конференції закликав Шольца вплинути на Китай
Шукати нових партнерів, не відвертаючись від КНР
Враховуючи, що КНР є другою у світі економікою, господарські зв'язки з нею стають дедалі важливішими. Ізоляція не реалістична і не бажана. У керівництві компаній та підприємств давно зрозуміли, що диверсифікація - це вимога часу, як у ланцюжку поставок, так і на ринках збуту. Потрібно шукати нових партнерів, не відвертаючись від Китаю.
Для планети та для світу на ній погано, що нитки комунікації між Вашингтоном та Пекіном розірвані. Крім взаємних звинувачень, сторонам майже нема чого одне одному сказати, і загальне відторгнення КНР - єдине, що об'єднує нещадно розколотий політичний клас у США.
Тим більше важливо європейцям продовжувати діалог із Китаєм, особливо при тому, що їхні інтереси не збігаються з інтересами США. Шольц у ході його візиту також має виступити у ролі європейця. Коли президент Франції Еммануель Макрон під час своєї останньої поїздки до Китаю у 2019 році взяв зі собою одного з членів німецького уряду, це був сильний знак європейської єдності. Тільки спільно країни ЄС можуть мати достатню вагу для того, щоб залишити незабутнє враження в Пекіні. Без Європи візиту Шольца до Китаю бракуватиме суттєвого елемента.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.