Миротворча місія для України: наскільки це реально?

Однією з тем обговорення під час зустрічі президента Франції Еммануеля Макрона з польським прем'єром Дональдом Туском у четвер, 12 грудня, у Варшаві мала стати можливість розміщення в Україні миротворчої місії у разі перемир'я з Росією. Про це напередодні повідомили одразу кілька європейських ЗМІ. І хоч Туск під час спільної пресконференції з Макроном після зустрічі сказав, що планів участі Польщі в такій місії на даний момент немає, він водночас підтвердив, що політики говорили про це, не навівши інших деталей.

Натомість Макрон, виступаючи перед журналістами, не став прямо говорити про потенційну миротворчу місію, лише наголосивши на необхідності встановлення "довгострокового миру" та "довгострокової безпеки", яких потрібно досягти спільними зусиллями України, Сполучених Штатів та Європи. "Звісно, довгостроковий мир в Україні означає довгострокову безпеку в Європі", - сказав французький президент. А така безпека, за його словами, неможлива без координації між європейськими країнами щодо безпекових гарантій для України після того, як вдасться завершити війну.

Брюссель і Київ відкриті до відправки миротворців

Тим часом у Єврокомісії запропонували свою допомогу в дискусії щодо миротворчої місії в Україні для забезпечення можливого перемир'я в Україні. Речниця верховної представниці ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас зазначила в четвер, 12 грудня, що "ЄС готовий координувати зусилля в цьому напрямку". Натомість сама Каллас на полях зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Берліні сказала, що "немає про що говорити", поки Росія не завершить свій напад на Україну. Говорячи про можливість відправлення солдатів до України, вона додала, що це "справа кожної європейської країни - вирішувати, чи залучати солдатів і в якому процесі".

В Україні тим часом відкрито поставилися до ідеї потенційної миротворчої місії після завершення війни. Український резидент Володимир Зеленський на початку тижня заявив: "Ми можемо подумати і попрацювати над позицією Еммануеля", маючи на увазі французького президента. Така місія, за його словами, могла б гарантувати безпеку України під час перехідного періоду - до вступу до ЄС та НАТО. "Розуміючи наше майбутнє, це були б дуже дієві гарантії", - додав Зеленський.

Читайте також: Німецька преса: Участь Бундесверу в миротворчій місії в Україні не має бути табу

Миротворча місія для України на 40 тисяч солдатів?

Напередодні зустрічі між Макроном і Туском у Варшаві інформагенція Reuters із посиланням на джерело серед французьких дипломатів, повідомляла про ідею "створення коаліції з п'яти-восьми європейських країн, які залежать не від НАТО, а від двосторонньої угоди з Україною, і сповнені рішучості діяти". Відомо, що потенційна місія для України останнім часом була темою переговорів між Францією та Великобританією. Крім того, Еммануель Макрон обговорював цю ідею також з лідерами скандинавських та балтійських країн і Польщі під час саміту NB8 у Швеції наприкінці листопада, польське видання Rzeczpospolita.

Перед зустріччю Макрона й Туска у Варшаві воно повідомило, що Франція начебто має досить конкретну пропозицію стосовно потенційної місії в Україні. Мовляв, ідеться про місію, що може складатися з п'яти бригад (близько 40 тисяч солдатів), командування одним з яких могла б взяти на себе Польща, цитує видання експерта Французького інституту міжнародних відносин (IFRI) Елі Тененбаума. За інформацією журналістів, він працює над відповідним проєктом.

Водночас видання Politico написало, що інформацію про існування такого проєкту та його обговорення у четвер у Варшаві підтверджують неназвані дипломат ЄС та французький посадовець. Утім, жодних офіційних підтверджень цьому немає, а запит DW до Елі Тененбаума на момент публікації цієї статті залишився без відповіді.

Австрійський військовий експерт Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel) переконаний, що в дискусії щодо миротворчої місії для України сталося непорозуміння, а начебто конкретні плани, які цитують ЗМІ, неактуальні. За його словами, проєкт французького інституту стосується ситуації під час війни на Донбасі, тобто до 2022 року, коли довжина фронту становила 420 кілометрів. "Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця ідея, звісно, відпала, і не лише через те, що фронт став набагато довшим і в Європі немає військ, аби справді якось захищати його за допомогою постійних миротворчих військ", - каже він.

Крім того, за словами експерта, побачивши, "як Росія поводиться з ОБСЄ та моніторинговою місією ОБСЄ (на Донбасі. - Ред.)", у Європі вже "не мають ілюзій" щодо можливості відправити в Україну місію з мандатом ОБСЄ чи ООН. Адже для цього потрібна буде згода Росії та Китаю в Радбезі ООН, що є "надзвичайно малоймовірним".

Місія для України в невідомому форматі

Тож у якому форматі та під чиїм мандатом має працювати потенційна миротворча місія, поки що не відомо. Макрон вперше про відправку західних солдатів до України заговорив ще в лютому цього року. Дещо згодом він закликав країни ЄС "не бути боягузами" і підтримувати Київ, "не ставлячи собі жодних обмежень".

Утім, ця ідея не знайшла широкої підтримки, але спричинила гостру дискусію на рівні ЄС та НАТО. Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський привітав ініціативу Макрона, тоді як німецький канцлер Олаф Шольц категорично її відкинув і неодноразово повторював свою позицію пізніше. Востаннє - минулого тижня, коли залучення німецьких солдатів для потенційної миротворчої місії в Україні не виключила голова німецького МЗС Анналена Бербок, відповідаючи на запитання журналістів. За її словами, партнери України обговорюють міжнародну присутність для забезпечення припинення вогню.

За словами Ґустава Ґресселя, європейські партнери говорять не стільки про миротворчі війська в класичному розумінні цього слова, скільки радше про присутність на кшталт тієї, яку західні країни НАТО мають на території східних союзників - для стримування Росії. "Тобто війська, які розміщуватимуться в Україні як захід у рамках безпекових гарантій для повоєнної України, так само як зараз німецька бригада розміщена у Литві", - каже експерт. Водночас він зазначає, що це стало б "абсолютно новою ситуацією", адже Україна не є членом НАТО, а тому незрозуміло, хто і як має діяти, якщо "Росія вирішить протестувати та атакувати" ці війська.

Усі погляди спрямовані на Дональда Трампа

Поки що оглядачі єдині в одному: розмови європейських лідерів щодо України спрямовані на те, аби сформувати спільний підхід до того моменту, коли на посаду президента США заступить Дональд Трамп. Адже він прагне "негайного перемир'я" та початку переговорів між Україною та Росією, як він нещодавно написав у власній соцмережі Truth Social. Крім цього, Трамп уже натякнув на можливість скорочення військової допомоги для України та знову пригрозив виходом США з НАТО, якщо інші члени Альянсу не збільшать свої оборонні бюджети.

"Тож ми маємо дуже тісно співпрацювати з американцями та, звісно, з Україною, аби знайти шлях, який враховує інтереси України, її суверенітет, інтереси європейців та їхню безпеку", - сказав після зустрічі з Туском французький президент Макрон. Минулого тижня він зустрівся з Трампом у Парижі, на зустрічі був присутній також Володимир Зеленський.

Як повідомляє американське видання Wall Street Journal із посиланням на високопосадовців США, що були поінформовані про перебіг зустрічі в Парижі, Трамп виступив за те, аби європейці відігравали головну роль у захисті та підтримці України. Крім того, він також виступив за відправлення в Україну європейських солдатів для забезпечення можливого перемир'я, припустивши американську підтримку, але виключивши залучення військ США, зазначає видання.

Проактивна позиція Франції

Серед європейських країн Франція взяла на себе лідерську роль і намагається проактивно підготувати план чи заходи, яких міг би вжити ЄС з огляду на війну в Україні, аби не бути непідготовленим, коли Трамп заступить на посаду, каже Ґустав Ґрессель. "Але ще нічого не вирішено. Тобто немає чітких, розписаних, розпланованих у військовому плані сценаріїв, це все ще фаза зондування", - уточнює експерт.

А втім, головною умовою для будь-яких подальших планів є закінчення активних бойових дій, а це можливо лише за згоди Росії, наголошує Ґрессель. "Байден теж хотів перемир'я, але не отримав його від Путіна. Я не бачу з боку Росії жодних зрушень. Поки вони здобувають території, поки вони, так би мовити, на "переможному шляху", навіть якщо йдеться про кілька метрів чи сотень метрів на захід, поки це так, я не вірю, що Путін погодиться на серйозні переговори", - підсумовує експерт.