Німецький експерт про три причини наступу РФ на Авдіївку

Ситуація під Авдіївкою на Донеччині залишається напруженою. Президент України Володимир Зеленський у п'ятницю, 27 жовтня, у розмові з британським прем'єром Ріші Сунаком сказав, що російська армія, намагаючись взяти в облогу й захопити місто, втратила вже щонайменше бригаду. Про значні втрати росіян на цій ділянці напередодні говорив і координатор зі стратегічних комунікацій Адміністрації президента США Джон Кірбі. Про те, чому армія РФ активізувалася біля Авдіївки, DW розпитала експерта Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланґе (Nico Lange).

DW: Пане Ланґе, чим можна пояснити активізацію російської армії на Авдіївському напрямку? Чи має цей населений пункт для них якесь стратегічне значення?

Ніко Ланґе: Що ж, гадаю, що у цих російських атаках немає стратегічного сенсу. Але є три тактичні причини, чому вони зараз наступають під Авдіївкою. По-перше, протягом тривалого часу вони не мали успіху. У Росії наближаються президентські вибори, тож постала потреба відчайдушно досягти якогось військового успіху. Тому вони й намагаються зробити все можливе, щоб чогось досягти в Авдіївці.

Друга тактична причина - наближається зима. Це не така велика проблема для півдня України, але на сході України може бути холодно, і це має величезне значення, якщо ви можете залишитися взимку в місті та використовувати ресурси міської території, або якщо доводиться залишатися на відкритій місцевості. Тож з тактичної точки зору (російській армії. - Ред.) було б краще тримати Авдіївку під контролем для того, щоби згодом наступної весни розпочати подальші атаки.

І я вважаю, що є третя причина: Росія атакує після невдалих атак під Куп'янськом, атакує під Авдіївкою, щоб змусити Україну обороняти Авдіївку і відвести сили з півдня, де сама Україна наступає.

Чи можна припустити, що російська армія отримала наказ - спробувати взяти Авдіївку до нового року, навіть не рахуючись з великими втратами?

Це атаки у радянському стилі. Тож російським командирам байдуже, чи гинуть їхні солдати, а гинуть тисячі, знищено багато танків і техніки. Але, схоже, що існує політичний наказ взяти Авдіївку будь-якою ціною. Не знаю, чи до кінця року, чи, може, навіть до настання зими, але ми знаємо, що всі ці накази ніколи не виконуються. Тому ми не повинні приділяти забагато уваги тому, що Москва думає про те, чого вони можуть досягти.

Яка небезпека для українських військових? Чи є загроза опинитися в "котлі", в оточенні біля Авдіївки?

Найбільша небезпека, звичайно, завжди полягає у перекритті шляхів постачання, на захід від Авдіївки. Якщо з'явиться така небезпека, це може змусити Збройні сили України відійти з цих позицій. Але Росія не просунулася дуже далеко, незважаючи на те, що була кинута така кількість військових і техніки. Авдіївка перебуває на передовій з 2014 року. Тому я не бачу тут негайної небезпеки. Дилема України, звичайно, полягає в тому, що Росія зараз застосовує авіаційні бомби (ФАБ). І якщо Україна не оборонятиметься в Авдіївці достатньо, Росія перейде до знищення іншого міста.

Як може розвиватися ситуація цієї зими? Чи у російської армії, як минулої зими, буде можливість ще більше укріплюватися на зайнятих територіях чи ЗСУ, маючи тепер більше техніки, не дадуть їм цього зробити?

Різниця в тому, що зараз в Україні є більше гусеничної техніки. Проблема минулої осені та зими полягала в тому, що в Україні не було сучасних бойових машин піхоти та основних бойових танків, натомість було багато колісної техніки. І, звичайно, за зміни погоди це може створювати проблеми. Тож зараз інша ситуація, і всі вже набралися такого зимового досвіду. Вважаю, що Україна має досвід і готова стримувати Росію взимку, і очікую, що бойові дії триватимуть на півдні.

Найбільшою негайною небезпекою для України є бомбардування Росією мирних міст і використання росіянами крилатих та інших ракет проти української інфраструктури. Гадаю, що ми побачимо це знову. Оскільки Україна - велика країна, з багатьма містами, то звичайно, з точки зору протиповітряної оборони захиститися буде важко.

Наостанок запитання про те, як ви оцінюєте контрнаступ ЗСУ?

Є важливі успіхи. Тож усі, хто критикує Україну чи роблять зауваження, що, мовляв, контрнаступ провалився, повинні мати на увазі те, що ніякі Збройні сили на Заході ніколи не пішли б в такий наступ. Отже, Україна досягає чогось засобами та в умовах, за яких ще жодна західна армія ніколи не мала досягнень. І дуже важливо, що Україна змогла тримати під тиском західну частину Криму, навіть запустити ракети по Севастополю, відсунути російські кораблі. І це успіх України в тому, що тепер з Одеси знову відходять кораблі, транспортуючи українське зерно. Тому я вважаю, що це великий успіх. І Україна зуміла просунутися вперед на півдні проти добре укріплених російських позицій. Тож контрнаступ набагато успішніший, ніж багато хто вважає.