Помер Йозеф Ратцінґер - Папа Римський Бенедикт XVI

Бенедикт XVI, який отримав після зречення у 2013 році титул "римський понтифік на спочинку", помер 31 грудня на 95-му році життя. У лютому 2013 року Бенедикт зробив незвичайний крок, пішовши на спочинок з посади понтифіка за станом здоров'я. Він став першим з 1415 року Папою Римським, який добровільно зрікся посади глави Римсько-католицької церкви. Тим самим Бенедикт XVI відкрив своїм послідовникам можливість наслідувати його приклад, якщо вони відчують, що сили покидають їх.

Він був першим німцем на Святому престолі за майже 500 років. А увійшов в історію Папа Римський Бенедикт XVI тим, що 28 лютого 2013 року зрікся цього престолу. Будучи главою Римо-католицької церкви, він закликав до діалогу розуму і віри, до пошуку місця релігії в сучасному освіченому світі.

"Кардинали обрали мене. Простого і скромного працівника у винограднику божому". З такими словами кардинал Йозеф Ратцінґер (Josef Ratzinger) виступив з балкона собору Святого Петра у Ватикані 19 квітня 2005 року, відразу спричинивши безліч симпатій. Після всього лише дводенного засідання конклаву кардиналів над Сікстинською капелою з'явився білий дим: 78-річний Ратцінґер став главою Римо-католицької церкви, Папою Римським Бенедиктом XVI.

Шлях від священника до Папи Римського

Обрання Папою Римським означало для Йозефа Ратцінґера кульмінаційний момент його життя. Ратцінґер народився 16 квітня 1927 року в селі Марктль-ам-Інн у баварській провінції. Його батько служив у жандармерії, всі члени родини були глибоко віруючими людьми. 17-річним юнаком Йозеф Ратцінґер у 1944 був призваний до лав вермахту. Після закінчення Другої світової війни він, як і його брат Ґеорґ, який був старший на три роки, вивчав теологію в університеті та став священником.

Наприкінці 50-х років Ратцінґер став професором теології і дуже швидко здобув повагу. Разом із кельнським архієпископом кардиналом Йозефом Фрінґсом (Josef Frings) 1963 року він брав участь у Другому Ватиканському соборі, що мав покласти початок оновленню церковного вчення і життя католицької церкви. Але студентські протести 1968 року сильно змінили настрій Ратцінґера. Якщо спочатку професор теології з Баварії виступав за новий курс і реформи, то згодом повернувся до традиціоналістського мислення. 1977 року Ратцінґер став архієпископом Мюнхена і Фрайзінга і незабаром кардиналом.

За чотири роки папа Іоанн Павло Другий запросив його до Ватикану. Там Ратцінґер став префектом Конгрегації доктрини віри. У дискусіях з таких гострих питань, як реформи, церковне вчення, роль жінки в церкві, екуменічний процес, теолог Ратцінґер дотримувався суворого консервативного курсу.

Німці та Папа Римський

Обрання папи Бенедикта XVI 2005 року спричинило захват і гордість у німецьких католиків. "Ми - папа Римський" - з таким заголовком вийшла стаття  в найпопулярнішому бульварному виданні Німеччини. Але лунали й побоювання: мовляв, 265-й понтифік в історії католицької церкви занадто старий для Святого престолу у свої 78 років, а через свій консерватизм він не здатний проводити реформи в церкві.

За межами ФРН теж висловлювали побоювання. Німець на Святому престолі? І це через 60 років після Другої світової війни і скоєних націонал-соціалістами жахливих злочинів проти євреїв? Понтифік із країни Мартіна Лютера, який розколов християнську церкву?

Нині зрозуміло, що 8 років перебування Йозефа Ратцінґера на Святому престолі були перехідним періодом. Це однак не означало, що Ратцінґер обмежувався малозначними вчинками, а його дії не мали далекосяжних наслідків для історії церкви. Бенедикт XVI розставив власні акценти. Так, він призначив понад половину тих кардиналів, які 2013 року обрали наступним Папою Римським Франциска - лідера вже зовсім іншої епохи, який проводить зараз обережні реформи Римо-католицької церкви.

Слова, які Папа Бенедикт XVI залишив світу

Бенедикт XVI завжди виступав за живий діалог між релігією і сучасністю. Він вів цей діалог під час свого телевізійного інтерв'ю - першого в історії церкви телеінтерв'ю понтифіка, у своїх твіттах, у книгах. Але, перш за все, у своїх промовах. Він неодноразово виступав проти протиставлення раціонального начала і Бога. "Бог - це не щось абсурдне, що протистоїть розуму", - говорив він.

Папа Римський здивував усіх, ставши - попри поважний вік - справжнім натхненником на Всесвітніх днях католицької молоді. А як проповідник - насамперед під час щотижневих виступів у Ватикані - він концентрувався на тлумаченні Святого Письма. "Хто вірує, той ніколи не самотній. Ні в житті, ні в смерті", - це були найважливіші слова, сказані ним під час його перебування на Святому престолі.

Під час свого останнього візиту в Німеччину 2011 року як понтифік Бенедикт XVI виголосив в Айхсфельді в Тюрингії: "Де є Бог, там є майбутнє. Сказано, де ми даємо Божій любові повністю впливати на наше життя, там відкриті небеса".

Що зробив і не зробив понтифік 

У Бенедикта XVI було чимало критиків. Протестантів обурювало те, що він активно не сприяв екуменічному процесу - зближенню різних християнських конфесій.  Його критикували і за контакти з традиціоналістами з братства святого Пія та за надмірну терплячість щодо їхніх дій. В арабському світі спричинила обурення промова Бенедикта XVI в Регенсбурзі у 2006 році та його невдале висловлювання про пророка Мухаммеда. Утім, згодом завдяки йому ж християнсько-мусульманський діалог відбувався на якісно вищому рівні.

Мабуть, найсильніше час перебування Бенедикта XVI на Святому престолі затьмарив скандал через приховувані церквою випадки педофілії. У багатьох країнах - Ірландії, США, Австралії, Бельгії, а з 2010 року і в Німеччині - надбанням громадськості ставали дедалі нові випадки сексуального насильства священників над дітьми. Церкву критикували за те, що вона реагувала недостатньо рішуче, хотіла промовчати про злочини, залишила винних без покарання, просто позбавивши їх сану. Понтифік шукав виходу з цієї ситуації. Він ішов на контакт із жертвами, зустрічався з ними під час своїх поїздок світом, завжди публічно. Було помітно, як сильно його вразили їхні долі, їхні - як він казав - "величезні страждання". Згодом Бенедикт XVI посилив правила навчання священників.

У 2012 році вибухнув скандал, який отримав назву Vatileaks. Надбанням громадськості стали секретні документи Ватикану і листування папи Римського. Людиною, яка опублікувала все це, був камердинер папи Бенедикта XVI Паоло Габріеле. Після короткого домашнього арешту понтифік його помилував. Але ця зрада, вчинена людьми з близького оточення, глибоко вразила Бенедикта.

Читайте також: Експапа Римський Бенедикт XVI попросив вибачення у жертв сексуального насильства католицьких священників

Рішення залишити Святий престол 

Звісно, в останні місяці на Святому престолі 85-річний Бенедикт XVI мав фізично хворий вигляд. І на цьому тлі рішення скласти з себе повноваження було мужнім кроком і свідченням раціонального ставлення до ситуації та своїх можливостей впливати на неї. Але в багатьох католиків доти був інший ідеал папи Римського - понтифіка, який служив церкві до самої смерті. Виходило, що Бенедикт цьому ідеалу не відповідав.

Насправді Бенедикт XVI зрікся Святого престолу через безмежну повагу до нього - а також через прагнення зберегти свою людську гідність. Це і був сміливий акт реформування церкви, який зробив і найвищий пост у католицькій церкві, і самого понтифіка ближчим до людей.

Останні роки життя

Останні кадри з Йозефом Ратцінґером показало баварське телебачення наприкінці 2019 року. На них він уже не міг пересуватися самостійно і погано бачив. Голос його був слабкий. Востаннє він побував у Німеччині в червні 2020 року, щоб попрощатися в Реґенсбурзі зі своїм братом Георгом, який помирає, і помолитися на могилі батьків. Через 10 днів відбувся похорон Георга Ратцінґера, але на них він приїхати вже не зміг.