Правозахисники РФ і України - яка співпраця можлива

"Звільнення українських громадян, незаконно затриманих Росією: стратегії та виклики" - таку назву мала одна із сесій на конференції російських продемократичних та антивоєнних ініціатив, що відбулася в Берліні 3 грудня. Її модерувала відома українська правозахисниця, голова "Центру громадянських свобод", лауреатка Нобелівської премії миру-2022 як виконавча директорка "Центру громадянських свобод" Олександра Романцова.

Перешкоди для спільної роботи: не лише мова

У сесії брали участь як українські, так і російські правозахисники, які працюють із цією темою по обидва боки кордону. Першим викликом перед учасниками став вибір мови. Олександра звернулася російською до переважно російськомовної аудиторії: "Я мрію, щоб коли-небудь на такому круглому столі всі б розмовляли і розуміли українську. Але я вірю, що ви над цим працюєте".

Читайте також:Ініціатива "Трибунал для Путіна" ідентифікувала тисячі жертв насильницьких зникнень 

Але не тільки і не стільки мова є перешкодою для кооперації між представниками громадянського суспільства з Росії та України. "Доти, доки людина з російським паспортом не продемонструє бажання підтримати перемогу України, не просто відсутність війни, а перемогу України, повернення всього, що люди вже втратили в рамках цієї війни, правосуддя, жодна кооперація російського та українського громадянського суспільства неможлива", - сказала Романцова в інтерв'ю DW.

Зараз можлива лише взаємодія з окремими активістами всередині країни або з представниками діаспори за конкретними гуманітарними напрямками, вважає Романцова. Один із них - якраз пошук, допомога і звільнення мирних українців, які перебувають у полоні в Росії.

Хто допомагає українцям, які перебувають у полоні в Росії

Цим займається проєкт, у якому працює адвокатка з Росії Валерія Ветошкіна. З міркувань безпеки ми не вказуємо його назву. "Про це мало хто говорить, - вважає Валерія. - Ми багато говоримо про політичних в'язнів, про війну як таку, але ми мало говоримо про те, що Росія викрадає мирних громадян на окупованих українських територіях".

За даними правозахисного центру "Меморіал", таких не менше 7000. За два роки існування проєкту вдалося звільнити 23 людини, які перебували в різних правових статусах, зокрема затриманих "за протидію спеціальній військовій операції", повідомляє Валерія. Вона зазначає, що це позаправовий статус, не закріплений у жодному законі. Цих людей незаконно утримують у колоніях без звинувачень, суду і вироку часто в режимі "інкомунікадо".

Читайте також: Катування цивільних українців є цілеспрямованою політикою Росії - правозахисники

Валерія розповідає, що у своїй роботі іноді кооперується з українськими правозахисниками. Наприклад, вона допомагає надсилати запити російській владі одному адвокату з України. "У нас є взаєморозуміння, ми працюємо на одному боці і допомагаємо один одному. Ми не стикалися з тим, що з нами відмовлялися працювати, тому що ми росіяни", - каже Валерія.

Донати росіян на допомогу Україні

Активістка з української організації, яка надає гуманітарну допомогу переміщеним особам на території України, дала свій коментар DW анонімно. Вона теж вважає, що співпраця можлива, наприклад, у сфері фандрейзингу.

Її організація існує, серед іншого, на кошти фонду "Давайте" - проєкту "Служби підтримки", "Медузи" та "Дождя". "Ми знаємо, що деякі українські організації відмовилися брати в них гроші, хоча вони й базуються в Європі. Але ми в цій співпраці не бачимо нічого поганого", - сказала активістка. При цьому вони повністю виключають роботу з волонтерами на окупованих територіях і російськими організаціями всередині країни. "Це просто небезпечно", - каже вона.

Співзасновниця проєкту "Давайте" Софія Жукова на одній із панелей конференції зазначила, що підтримувати треба дві сторони: і волонтерів, які допомагають на окупованих РФ територіях, і українські організації, які вивозять людей, щоб ті не опинилися в окупації. Однак налагодити контакт між цими групами навряд чи вийде.

Співпраця в тому обсязі, який потрібен українцям

Виконавча директорка Громадянського форуму (Civil Society Forum), організації, яка прокладає мости між громадянськими суспільствами різних країн, Наталя Новакова зазначає, що питання співробітництва в умовах воєнного конфлікту не нове, воно виникло ще 2014 року, після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. Але становище погіршилося після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Читайте також: Суперечки та ідеї: чим займається російська опозиція в Німеччині

"У тій ситуації, коли одна сторона - українська, перебуває під бомбардуваннями, ми маємо розуміти, що ми, як мінімум, виглядатимемо тупо, якщо в той момент запитуватимемо людей: а чи не хочете ви поговорити з громадянським суспільством тієї країни, яка на вас ці бомби кидає?", - каже вона.

Наталя вважає, що співпраця можлива тільки в тому обсязі і в тому форматі, на який готові українські партнери, і в тих сферах, де ця співпраця прямо зараз може принести якусь користь. "У цій співпраці ми повинні завжди запитувати їх, на що вони готові, що їм комфортно, які у них потреби, як російські колеги можуть бути їм корисні. І якщо ми починаємо діалог із цього, мені здається, шанси на успіх набагато вищі", - підсумовує голова Громадянського форуму.