Президентські вибори у Польщі: історик проти мера
11 грудня 2024 р.У серпні 2025 року нинішній президент Анджей Дуда залишить посаду після двох каденцій. Вже у травні буде обрано його наступника на посаді глави держави. Між двома основними політичними таборами - центристською коаліцією навколо прем'єра Дональда Туска і націонал-консерваторами на чолі з лідером партії "Право і справедливість" Ярославом Качинським - загострюється конкуренція за прихильність виборців.
Тшасковський і Навроцький: Лазерне шоу або мішки з цементом
Кандидатом від партії Туска "Громадянська платформа" є мер Варшави Рафал Тшасковський. Столичний міський голова представив свою передвиборчу програму на партійному мітингу минулої суботи, 7 грудня, у місті Глівіце у Верхній Сілезії. Крім Дональда Туска підтримати ліберального кандидата прийшли ще близько семи тисяч партійців. Після палкої промови Тшасковського на учасників заходу чекало ще й вражаюче шоу з лазерними спецефектами і шахтарською музикою.
Того самого дня кандидат від консерваторів Кароль Навроцький перебував за 170 кілометрів від Глівіце у містечку Ладек Здруй. Цей населений пункт у серпні зазнав нищівних руйнувань внаслідок повені. У той час, коли Тшасковський виступав на масштабному гала-мітингу, Навроцький демонстрував підкреслену близькість до народу, допомагаючи жертвам повені розбирати завали і ремонтувати зруйновані будівлі. Він тягав мішки з цементом і не без уваги журналістів допомагав затягувати холодильник в один з відбудованих будинків.
"Пан або пропав"
"На цих виборах - пан або пропав", - заявив Дональд Туск на мітингу у Глівіце. Очолювана ним ліво-ліберальна коаліція рік тому виграла парламентські вибори, але так і не змогла поки реалізувати передвиборчі обіцянки, оскільки всі ключові законопроєкти уряду ветував президент-консерватор Анджей Дуда. Зняти цю блокаду зможе лише перемога Тшасковського на президентських виборах. Він обіцяє, зокрема, захищати права жінок і відновлювати засади правової держави, підірвані за час правління націонал-консерваторів.
У разі поразки мера Варшави у боротьбі за президентське крісло у країні продовжиться політична стагнація, що може обернутися розвалом правлячої коаліції, прогнозують оглядачі. Отже, ставки для прем'єра Туска дуже високі. П'ять років тому Рафалу Тшасковському забракло до перемоги на президентських виборах зовсім мало. Набравши 10 мільйонів голосів, він лише мінімально програв нинішньому президенту Дуді. Тепер же від його успіху, ймовірно, залежить майбутнє "Громадянської платформи". Тшасковський - найближчий соратник Туска. Мер Варшави є заступником прем'єра у партійній вертикалі. Як і глава уряду, Тшасковський має за плечима чималий політичний досвід. У його біографії вже був і міністерський портфель, і посада держсекретаря в МЗС і депутатське крісло у Європарламенті. Польську столицю він очолив 2018 року.
Тшасковський йде у провінцію
Мер Варшави усвідомлює, що у боротьбі за президентське крісло йому доведеться боротися за виборця з провінції, де переважно панують більш консервативні настрої. Цього літа Тшасковський відчув, яким неприємним для політичних амбіцій може бути публічний протест католицької церкви. Ліберал розлютив кліриків своїм розпорядженням прибрати з будівлі мерії релігійні символи, включно з розп'яттями. Критика на адресу мера лунала навіть з лав власної партії.
У передвиборчій боротьбі Рафал Тшасковський став обережнішим. На мітингу у Глівіце він багато говорив про любов до батьківщини, про єднання суспільства та рівні можливості для кожного. "Я вірю у Польщу, в якій можна перемогти не кулаком, а подавши руку іншому", - наголосив політик. Він пообіцяв виборцям лібералізувати законодавство про аборти, яке попередня влада зробила чи не найжорсткішим в Європі. Тшасковський назвав три ключові теми своєї політичної програми: економіка, безпека і рівність можливостей. Не забув кандидат від лібералів дати обіцянку і мешканцям Сілезії, де й проходив мітинг до старту президентської кампанії. Якщо стане президентом, запевнив він, докладеться до того, щоб сілезька мова отримала статус регіональної. Нинішній президент Дуда категорично відкидає таку вимогу.
Випади на адресу ЄС і Німеччини
Новим і, як на ліберала, незвичним меседжем виборчої кампанії Тшасковського стали випади на адресу ЄС і протекціоністські заяви. "Нам потрібен економічний патріотизм. Годі наївно сприймати глобалізацію", - наголосив кандидат від "Громадянської платформи", критикуючи укладену нещодавно угоду про вільну торгівлю між ЄС і південноамериканським економічним союзом Mercosur. "Ця угода загрожує інтересам польських фермерів і не мала бути укладена", - виголосив він на мітингу у Глівіце, намагаючись, вочевидь, достукатись до консервативних селян.
Говорячи про безпеку, Тшасковський пообіцяв до 2026 року підняти витрати на оборону до п'яти відсотків від ВВП. У цьому питанні політик припас виборцям і випад на адресу Німеччини. Мовляв, як так може бути, що Берлін, маючи у рази потужнішу економіку, витрачає на оборону стільки же як і Польща або лише трохи більше?
Кандидат від ПіС постає голубом миру
Згідно з даними соціологічних досліджень, Тшасковський на даний момент має значно вищий рейтинг, ніж його конкурент Навроцький. Зокрема, демоскопічний центр United Survey на початку грудня оприлюднив результати опитування: у перемогу мера Варшави вірять більше половини поляків, тоді як перемоги його опонента очікують лише 27 відсотків респондентів.
Скепсису соціологів і політичних оглядачів щодо шансів ПіС знову перемогти у боротьбі за президентську посаду лідер партії Ярослав Качинський протиставив несподіваний хід. У той час, поки провідні функціонери партії вже приміряли на себе президентські амбіції, Качинський вирішив зробити кандидатом на найвищу посаду в державі замість партфункціонера політичного аутсайдера, главу Інституту національної пам'яті Польщі Кароля Навроцького. Історик за освітою, консерватор за політичними поглядами Навроцький до Інституту нацпам'яті очолював Музей Другої світової війни у Ґданську. На обох посадах він впроваджував у практику історичні бачення, які сповідує "Право і справедливість".
Після восьми років при владі ПіС асоціюється у багатьох поляків зі зловживанням владою, кумівством і корупцією. Натомість Навроцький, хоч і близький ПіС ідеологічно, але подається виборцям не як партійний функціонер, а як "нове обличчя". Замість звичного для ПіС конфронтативного стилю у політиці, історик вирізняється примирливою риторикою.
"Я хочу покласти край польсько-польській війні", - сказав Навроцький під час промови на мітингу своєї партії два тижні тому. Він наголошує, що родом з простої робітничої родини з Ґданська, а живе він, мовляв, "з Польщею у серці - скромно, але з гідністю". Колись він був боксером-любителем і підробляв консьєржем у гранд-отелі у курортному місті Сопот. Навроцький позиціонує себе як "хлопця з народу".
Читайте також: Виборча кампанія в Польщі: Туск хоче позбавити іноземців права на притулок?
Кримінальне минуле?
Однак темні плями у біографії маловідомого широкому загалу Навроцькому можуть замість переваги обернутися у виборчій кампанії тягарем. Одне з авторитетних польських видань Польщі минулого тижня оприлюднило розслідування про те, що Навроцький буцімто підтримував особисті зв'язки у кримінальному середовищі, зокрема серед хуліганів з числа футбольних "ультрас" клубу "Лехія Ґданськ", а також з бандами байкерів. Джерела такого майже сенсаційного інсайду достеменно невідомі. Оглядачі однак радять шукати їх серед політичних опонентів Навроцького у середовищі ПіС.
Серед знайомих Навроцького, мовляв, є, поміж інших, Ольгерд Л - колишній неонацист, який вже не раз був засуджений - через сутенерство і завдання тяжких тілесних ушкоджень. Це були "публічні контакти" під час "патріотичних заходів", заявив Навроцький на свій захист.
Попри відрив в опитуваннях, Рафал Тшасковський заявляє, що не планує розслаблятись. Інакше він ризикує повторити помилку, якої вже припустилися його соратники 2015 року. Тоді "Громадянська платформа" підтримувала діючого президента Броніслава Коморовського, який не сприйняв з належною серйозністю свого опонента від націонал-консерваторів. Ним був на той момент нікому невідомий євродепутат Анджей Дуда. Як результат: шокуюча поразка Коморовського, яка поклала початок восьмирічному домінуванню ПіС на політичній арені.