Катамаран з пластикових пляшок перетнув Тихий океан

Команда на чолі із відомим британським захисником довкілля Девідом де Ротшильдом успішно завершила важку 128-денну подорож в австралійському Сіднеї. Їх зустрічали сотні радісних прихильників акції, які слідкували за подорожжю у соціальних мережах в інтернеті. Під час експедиції Ротшильд регулярно робив записи на «Твіттері» та у своєму блозі.

П’ятеро членів екіпажу човна «Пластикі» 20 березня стартували в американському місті Сан-Франциско. Катамаран збудований з 12 500 використаних пластикових пляшок, склеєних за допомогою екологічно чистого клею з цукру та горіхів кеш’ю. Назва «Пластикі» - похідне від легендарного плоту норвезького мандрівника Тора Геєрдаля – «Кон-Тікі». До речі, разом з Ротшильдом подорожували двоє онуків відомого норвежця.

Спартанські умови

На борту пластикового катамарану було несолодко. Площа каюти, в якій уміщувалися п’ятеро мандрівників – усього 27 квадратних метрів. Довжина катамарану – 18 метрів. Моряки-екстремали милися солоною водою. Питну воду отримували з власної сечі. Електроенергію екіпаж «Пластікі» виробляв за допомогою сонячних батарей, вітрових турбін та генераторів, що їх приводить у дію звичайний велосипед.

Девід де Ротшильд родом з відомої родини банкірів. 31-річний британець вже багато років бере участь у різних природоохоронних ініціативах. Головна мета нинішньої експедиції – привернути увагу до засміченості планети пластиковими відходами. «Пластик розпадається не раніше як за 450 років», - нагадує Ротшильд. «Кожен шматочок пластику, який був вироблений на Землі з 1909 року, коли було винайдено цей синтетичний матеріал, існує і досі», - каже захисник довкілля.

Плавучі сміттєзвалища в океанах

Значна частина пластикового сміття плаває в океанах, створюючи цілі «колонії пластикових часток». Загальна площа таких скупчень пластику у Тихому океані, за оцінками Greenpeace, вже вдвічі перевищує площу американського штату Техас. Подібна ситуація спостерігається і в Атлантичному океані. Повз одне з таких «плавучих сміттєзвалищ» пролягала експедиція. «Близько тисячі морських миль від суходолу ми занурювались у воду і бачили посеред океану наслідки людської пагубної життєдіяльності – масу плаваючих поблизу поверхні води часток пластику», - розповідає Ротшильд. На його переконання, значною мірою проблему можна мінімізувати, попросту заборонивши використання пластику у тих сферах побуту, де без нього можна обійтися. «Всі ці пластикові стаканчики для кави, ці пакети в магазинах – це все непотріб, без якого можна жити», - каже Ротшильд.

Євген Тейзе/Леся Юрченко/dpa,apn